Поставити на крило

Кожен продукт авіаційної галузі має інтегральну основу, тому що створюється багатьма учасниками цього високотехнологічного ринку. Роль ПАТ «FED» у вітчизняній системі розподілу праці, без перебільшення, унікальна, оскільки тут виготовляють за допомогою нанотехнологій саме ті елементи літальних апаратів, що перетворюють їх на сучасні комп’ютерні системи. Незважаючи на високу конкуренцію, портфель замовлень харківської фірми постійно поповнюється новими контрактами, більшість з яких — іноземні. Але фахівці акціонерного товариства переконані: «FED» повинен працювати перш за все на вітчизняний авіапром, що може забезпечити роботою десятки суміжних підприємств і наукових центрів.

Нове усе — верстати, світло, тепло, повітря

За прохідною Харківського машинобудівного заводу «FED» комунальники нещодавно демонтували пам’ятник Феліксу Дзержинському. Абревіатура його прізвища, ім’я та по батькові дала свого часу назву одному з найвідоміших гігантів ВПК першої столиці, а заодно популярній марці радянського фотоапарата. Як правило, робітники підприємств такого класу не в захваті від виконання «Закону про декомунізацію», оскільки новітні виробничі реалії надто далекі навіть від того рівня, що мали ці заводи півстоліття тому. Але тут якраз ідеться про несподіваний виняток. Неподалік місця колишнього постаменту розташована модернізована будівля, у стінах якої вдалося створити саме ту фірму, що значно випереджає рівень старого ХМЗ. Тепер на цій території — одразу три структури: державне підприємство «ФЕД», Харківське агрегатне конструкторське бюро і публічне акціонерне товариство «FED». Їхні керівники й далі дотримуються принципу триєдності, але й неозброєним оком помітно, наскільки остання фірма випередила в технологічному сенсі дві попередні.

Ще якихось п’ять років тому переобладнаний корпус ПАТ нічим не відрізнявся від типового заводського цеху, до якого не дійшли інвестиції чи замовлення. Ситуацію змінив вигідний кредит одного з європейських банків, де харків’янам позичили пристойну суму під 8 відсотків з трирічною відстрочкою першої виплати. На ці гроші акціонерне товариство закупило найновіші комп’ютерні верстати, що й дозволило «FED» сертифікувати свою продукцію за європейськими стандартами якості. На сьогодні це єдина в Україні авіабудівна фірма, що має такого рівня дозвільні документи і може брати участь у міжнародних тендерах на поставку комплектуючих для літакобудування та космічної галузі.

Аби оцінити точність, iз якою тут працюють, достатньо потримати у руках бодай одну готову деталь. Це може бути, наприклад, циліндр, наскрізь пронизаний найрізноманітнішими дрібними отворами. Кожен із них має свій діаметр і місце розташування, тому похибка навіть у десяту частку міліметра зводить нанівець усі попередні зусилля. Запрограмувати і виточити подібну деталь можна лише при допомозі нанотехнологій, які закладені у принцип роботи придбаних станків. Таке завдання під силу далеко не кожному, тому свої кадри фірма готує сама. «Ми вже кілька років поспіль запрошуємо до нас на практику старшокурсників харківських аерокосмічного і технічного університетів, — каже голова правління ПАТ Віктор Попов. — Суворий відбір проходять, як правило, 8-10 чоловік, яких ми скрупульозно вчимо працювати на цій техніці. Наразі кістяк колективу фактично сформований. Середній вік персоналу — 28 років».

По-новому на «FED» підійшли і до формування робочого середовища. Тут застосовують лише енергозберігаючі технології освітлення та обігріву, а також очищають повітря.

Фул європейських постачальників

У вересні харків’яни повинні поставити міжнародній компанії Thales Group для випробування два досліднi теплообмінники, якi встановлять на французьких телекомунікаційних супутниках. Ці комплектуючі розробили фахівці підприємства і вчені Харківського національного аерокосмічного університету. Аби взяти участь у тендері на поставку своїх агрегатів, «FED» пройшов надзвичайно жорстку перевірку і повний аудит. Конкурували з компаніями США, Німеччини і Франції. Виграти вдалося завдяки оригінальній конструкторській знахідці. «У нашому пристрої немає жодних джерел, які б споживали енергію, що, крім усього, зменшує вагу виробу, — каже головний конструктор Сергій Шанькін. — А чим менша маса супутника, тим дешевшим буде його виведення на орбіту. Це по-перше. По-друге, ми застосували принципово новий підхід до створення конструкції, що виключає будь-які рухомі елементи. Тобто наш теплообмінник — монолітний. У ньому немає ні елементів обертання, ні пристроїв, які могли б через певний час вийти з ладу».

Вартість іноземного контракту — 2 мільйони євро за три вироби. Усього таких супутників збудують півсотні, тому харків’яни розраховують на продовження співпраці. «Виграш цього тендера я вважаю справжнім проривом, — каже Віктор Попов. — Ми реально потрапили до фулу підприємств, що працюють на європейському ринку авіаційної та космічної техніки. А взагалі сьогодні ми маємо різні контракти, 40 відсотків яких — замовлення китайських партнерів. Ми також продовжуємо постачати цивільну продукцію до Росії, наполегливо освоюємо індійський ринок, маємо контракти з Азербайджаном, Іраном та іншими країнами Сходу».

Завдяки новому обладнанню фахівці «FED» і концерну «Антонов» створили одну з найкращих систем управління літаком і називають її справжнім галузевим проривом.

Український кластер «Мехатроніка»

Ще зовсім недавно літаки складали з окремих агрегатів та вузлів, придбаних на ринку в різних компаній. Сьогодні ж замовники вибирають через тендери інтегральних постачальників, що можуть запропонувати цілісні системи. І оскільки високотехнологічні продукти наразі можуть бути створені лише шляхом синтезу наукових даних різних галузей і високих технологій, одній компанії, а нерідко і країні прийняти такого рівня виробничі виклики буває вкрай складно. Саме тому наприкінці минулого року 24 українськi підприємства і науковi заклади аерокосмічної галузі створили на базі корпорації «FED» регіональний кластер «Мехатроніка». «За потенціалом наше літакобудування посідає високе 5-6 місце у світі, а за ступенем його реалізації ми дуже сильно відстаємо, — каже Віктор Попов. — Зусилля кластера будуть спрямованi на те, щоб розкрити увесь наш аерокосмічний потенціал. Наше завдання — прискорити впровадження наукових розробок у виробництво, щоб готовий продукт у якомога стисліший термін потрапляв на ринок».

Почином «Мехатроніка» може стати партія з дев’яти літаків, якi виготовлять на замовлення Китаю, Азербайджану, Іраку та вітчизняного Міноборони. Розробляється також проект поставок систем управління для аргентинських легкомоторних літаків і серії безпілотників для ВСУ. Реалізуючи ці програми, засновники кластеру орієнтуватимуться на максимальне імпортозаміщення, аби їхні інтегральні системи на 60-80 відсотків мали саме українську складову. Це дозволить вітчизняним підприємствам перейти від модернізації до створення нових зразків аерокосмічної техніки. Приклади успішної заміни у них уже є. «Ми випускали продукцію для цивільних вертольотів, закуповуючи різні датчики у Хабаровську, Улан-Уде і Калінінграді, — повідомив Віктор Попов. — Недавно нам вдалося розробити власні комплектуючі, завдяки чому тепер маємо можливість і далі працювати над цими проектами».

Об’єднання в рамках кластеру потрібне авіабудівникам і для того, аби разом лобіювати інтереси галузі на державному рівні. Той факт, що в лютому цього року Кабмін відмінив усі преференції, надані підприємствам галузі для закупки нового обладнання і випуску високотехнологічної продукції, в рази зменшили шанси вітчизняного авіапрому на технічний прорив. Скажімо, тільки завдяки постанові, якою уряд у 2010 році дозволив ввозити в Україну імпортне обладнання без сплати мита і ПДВ, харків’яни змогли закупити собі обладнання першої рейтингової трійки виробників верстатів нового покоління. Тепер цю пільгу скасовано разом iз преференціями, що були надані для нових прикладних наукових розробок галузі.

Суттєво ускладнив Кабмін і операційну діяльність підприємств авіапрому змінами у Податковому кодексі. «В усьому світі авіакомпанії працюють у рамках вільних економічних зон, створених на базі розвинених промислово-технічних підприємств, — запевняє Віктор Попов. — Скажімо, у Словаччині, Чехії, Польщі активно розвиваються технопарки, де зосереджено більшість наукоємних виробництв. А підтримка, яку мають авіабудівники США, взагалі викликає непідробний захват. Причому, зверніть увагу, йдеться про відомі фірми, що особливо не страждають від браку обігових коштів. Критерієм для отримання преференцій на Заході служить лише один чинник — створення високооплачуваних робочих місць, якi забезпечать надходження коштів до бюджету».

Турбує виробничників іще одна невтішна обставина. Після закриття російських ринків вітчизняні машинобудівники змушені шукати замовників на міжнародних ринках, але в Україні й досі немає сертифікаційних центрів європейського рівня, де вони могли б отримувати відповідні дозвільні документи. Проходження цих процедур за кордоном займає чимало часу й коштує дуже дорого.