Чому «Сокіл» і «Креонт» мало звучать? До 200-річчя від дня смерті зачинателя української опери Дмитра Бортнянського
У жовтні цього року виповнюється 200 років від дня смерті Дмитра Степановича Бортнянського (1751—1825). >>
У рамках «Французької весни в Україні» з аншлагом пройшов концерт, присвячений творчості родоначальника жанру оперети. Міжнародний проект реалізував Національний академічний театр оперети за підтримки Французького інституту в Україні. Хоча сам концерт пролетів, як одна мить, підготовка до нього тривала більш ніж півроку — з вересня 2015-го, коли була отримана згода на участь у заході відомого французького диригента Філіппа Уї. До речі, мсьє Уї є засновником Фестивалю Жака Оффенбаха в місті Етрета і нині вважається найкращим знавцем музики цього композитора у Франції (а отже, й в усьому світі).
Участь закордонного маестро, з одного боку, додавала родзинки, а з іншого — підготовка концерту мала певні складнощі, оскільки диригент-постановник керував процесом «на відстані». Безпосередньо в театрі підготовкою оркестру до майбутньої прем’єри (забігаючи наперед, зауважимо, що програма концерту включала окремі номери з чотирьох творів Оффенбаха — опер-буф «Паризьке життя», «Орфей у пеклі», «Прекрасна Єлена» та класичної опери «Казки Гофмана») займалася Оксана Мадараш. І, за словами Філіпа Уї, з поставленим завданням упоралася на всі сто. «Мені було цікаво співпрацювати з пані Оксаною, — зауважив на прес-конференції французький диригент. — Також хочу сказати гарні слова про весь колектив театру. Приїхавши в Київ за кілька днів до концерту, я легко знайшов спільну «музичну» мову з оркестром, хором і солістами».
Зауважимо, всі номери на концерті виконувалися мовою оригіналу. Для артистів театру оперети, де репертуарні вистави зазвичай iдуть у перекладі, це було непросте випробування — співати французькою. І тут, за словами керівника Національної оперети Богдана Струтинського, дуже допомогли співробітники Французького інституту, які працювали зі співаками над правильною вимовою кожного звуку на репетиціях із не меншою ретельністю, ніж диригент і хормейстер.
Нагородою за багатомісячну співпрацю став чудовий концерт-феєрія, що ближче познайомив українську публіку з творчістю композитора. І знову нагадав про Париж: як тим, хто в ньому вже бував, так і тим, хто тільки мріє пройтися Єлисейськими полями, де, власне, і творив Жак Оффенбах — митець, якого за вміння підмічати і висміювати суспільні вади сучасники порівнювали з самим Вольтером.
У жовтні цього року виповнюється 200 років від дня смерті Дмитра Степановича Бортнянського (1751—1825). >>
У Національному художньому музеї України в Києві показують роботи Івана Падалки, Давида Бурлюка, Віктора Пальмова, Оксани Павленко та інших художників, чиї роботи опинилися у 1937—1939 роках у так званому Спецфонді — спеціально створеному засекреченому зібранні картин українських митців >>
Український композитор та опермейстер Ігор Поклад пішов з життя у віці 83 років. >>
Роман «Релігія» (Х.: Фоліо, 2023) — шоста антиутопія Сергія Постоловського. >>
Танцюристки з Черкас нещодавно зайняли весь п’єдестал на світовому чемпіонаті World of Dance Prague, який проходив у Чехії. >>
Головне управління розвідки в розділі “Викрадена спадщина”на порталі War&Sanctions оприлюднило інформацію про 110 культурних цінностей, які росіяни привласнили собі під час археологічних розкопок 2014–2025 років у тимчасово окупованому Криму. >>