Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У рамках «Французької весни в Україні» з аншлагом пройшов концерт, присвячений творчості родоначальника жанру оперети. Міжнародний проект реалізував Національний академічний театр оперети за підтримки Французького інституту в Україні. Хоча сам концерт пролетів, як одна мить, підготовка до нього тривала більш ніж півроку — з вересня 2015-го, коли була отримана згода на участь у заході відомого французького диригента Філіппа Уї. До речі, мсьє Уї є засновником Фестивалю Жака Оффенбаха в місті Етрета і нині вважається найкращим знавцем музики цього композитора у Франції (а отже, й в усьому світі).
Участь закордонного маестро, з одного боку, додавала родзинки, а з іншого — підготовка концерту мала певні складнощі, оскільки диригент-постановник керував процесом «на відстані». Безпосередньо в театрі підготовкою оркестру до майбутньої прем’єри (забігаючи наперед, зауважимо, що програма концерту включала окремі номери з чотирьох творів Оффенбаха — опер-буф «Паризьке життя», «Орфей у пеклі», «Прекрасна Єлена» та класичної опери «Казки Гофмана») займалася Оксана Мадараш. І, за словами Філіпа Уї, з поставленим завданням упоралася на всі сто. «Мені було цікаво співпрацювати з пані Оксаною, — зауважив на прес-конференції французький диригент. — Також хочу сказати гарні слова про весь колектив театру. Приїхавши в Київ за кілька днів до концерту, я легко знайшов спільну «музичну» мову з оркестром, хором і солістами».
Зауважимо, всі номери на концерті виконувалися мовою оригіналу. Для артистів театру оперети, де репертуарні вистави зазвичай iдуть у перекладі, це було непросте випробування — співати французькою. І тут, за словами керівника Національної оперети Богдана Струтинського, дуже допомогли співробітники Французького інституту, які працювали зі співаками над правильною вимовою кожного звуку на репетиціях із не меншою ретельністю, ніж диригент і хормейстер.
Нагородою за багатомісячну співпрацю став чудовий концерт-феєрія, що ближче познайомив українську публіку з творчістю композитора. І знову нагадав про Париж: як тим, хто в ньому вже бував, так і тим, хто тільки мріє пройтися Єлисейськими полями, де, власне, і творив Жак Оффенбах — митець, якого за вміння підмічати і висміювати суспільні вади сучасники порівнювали з самим Вольтером.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>