Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Фрея і Равенна. (з сайта bhfilms.com.ua.)
Якщо зміксувати «Крижане серце», казки про Білосніжку і Снігову королеву — матимемо нову видовищну казку-фентезі «Мисливець і Снігова королева», яка виходить у широкий прокат в Україні. Захоплююча й непередбачувана історія від продюсерів фентезі-блокбастерів «Чаклунка» та «Аліса в Країні чудес» знята з використанням найновіших візуальних ефектів, сповнена магії і містики. Тому перегляд у 3D-форматі якнайдоречніший.
Сюжет вибудовується на взаєминах двох сестер: Равенни — королеви темряви (Шарліз Терон) і Фреї — Снігової королеви (Емілі Блант). Равенна, відразу зрозуміло, підступна і безжальна: граючи у шахи, спочатку фліртуючи, вона умертвляє короля. До сестри героїня Шарліз Терон неначе добра. Хоча під кінець фільму глядач зрозуміє, що всі біди — від Королеви темряви. А Фрея спочатку закохалася і народила дівчинку, яку безжально знищили у дитячому ліжечку. Це зробило Фрею жорстокою: якщо у неї забрали дитину, вона вирішила виховувати з чужих армію і захоплювати території.
Замість класичних Кая й Герди творці фільму показують Еріка (Кріс Хемсворт) і Сару (Джессіка Честейн). Ця пара доводить, що перемагає — попри підступність і жорстокість злих сил — любов.
Магічне дзеркало у фентезі «Мисливець і Снігова королева» трохи нагадує велику таріль. Його викрадають гобліни (людино-мавпи з баранячими золотими рогами). Еріку допомагають у пошуку кумедні гноми і гномихи. Словом, казкові фантазії режисера Седріка Ніколаса-Трояна збалансовують добро і зло, страх та іронію. Седрiк не відходить від основоположного принципу з часів Андерсена і братів Гримм: у казках перемагає любов.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>