Сорок років тому ЄС пообіцяв Туреччині можливе членство. А учора Стамбул на один значний крок наблизився до цієї мети — Єврокомісія оголосила, що Туреччина вже готова до початку переговорів про приєднання до Союзу (а також підтвердила вступ Болгарії та Румунії у 2007 році і початок переговорів із Хорватією у 2005-му). Анкарі залишилося виконати останній пункт у списку вимог Союзу: вилучити кримінальну статтю про перелюб. Сумніватися в цьому не доводиться — турецький прем'єр Ресіп Тайїп Ердоган, який здійснив нещодавно всеєвропейський тур на підтримку західного напряму розвитку своєї країни, пообіцяв, що парламент якнайшвидше підкоригує кримінальний кодекс. І все ж, підкреслюють єврокомісари, хоч вони висловили своє позитивне слово, всі крапки над «і» розставлять 25 держав-членів на грудневому саміті ЄС, коли буде визначено рік вступу Туреччини до Союзу. А поки у Брюсселі прогнозують, що остаточне приєднання Туреччини до ЄС вiдбудеться не швидше ніж за десять років.
Проте навіть якщо європолітики скажуть «так», то їхні народи можуть висловитися «ні». Французький уряд оголосив, що хоче провести референдум, чи варто приймати Туреччину в лоно Європи. У цьому плані поряд iз Францією стоять ще декілька країн, яким не надто подобається ідея європейської, мусульманської Туреччини. І хоча за останні роки турецький уряд здійснив значні економічні та політичні реформи, у гуманітарній сфері зрушення не надто втішні, особливо непокоять європейців тортури, релігійна дискримінація та насилля над жінками. Існує також потреба підтягнути до стандартів ЄС бідне турецьке суспільство та його величезний сільськогосподарський сектор. Навіть новий комісар у справах розширення ЄС Оллі Ренн порушив питання про тимчасове закриття європейських кордонів для турецьких іммігрантів. Його випад відразу парирував Ердоган: «Якщо ми не хочемо зіткнення цивілізацій, Туреччина повинна зайняти своє місце в ЄС», — цитує мало не погрозу турка Бі-Бі-Сі.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
