Попередження щодо змісту: зображення війни. Головне про програму Docudays UA-2025
Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA у Києві, вже 22-й, завершуватиметься у п’ятницю, 13 червня. >>
Стрічка «Коли тобі 17» відомого француза Андре Тешіне побореться за основні фестивальні призи.
Звичайно, у конкурсній програмі традиційно присутні і фільми поза конкурсом. До прикладу, картина «Чирак» відомого американського режисера Спайка Лі. Назва картини походить від iмення південної частини Чикаго, кримінальної столиці США. Використано мотиви комедії «Лісістрата» — жінки на знак протесту проти кривавих бійок оголошують секс-страйк...
Або франко-бельгійська «Новини з планети Марс» Домініка Молля, який узагалі-то є німцем, одначе часто працює у Франції. Марс — це насправді прізвище головного героя стрічки, який потрапляє у надскладні життєві ситуації. Судячи за анотацією — «чорна комедія».
А от стрічка «Коли тобі 17» відомого француза Андре Тешіне (на Берлінале він уже далеко не вперше) побореться за основні фестивальні призи. Судячи з усього, iдеться про особливості юнацького переживання світу і складні стосунки двох.
Так само в конкурсі фільм «24 тижні» 32-річної німкені Анни Зохри Беррахед. Це друга картина режисера. Головна героїня вагітна і дізнається про те, що її майбутня дитина народиться хворою. Що робити? Жінка починає розуміти, що відповідь на це запитання ніхто не дасть, окрім неї самої...
Фільм «Самотужки в Берліні» режисера Вінсента Переса, спільного виробництва Німеччини, Франції, Великої Британії, повертає нас у 1940 рік. Гітлерівська пропаганда святкує перемогу над Францією, одначе у простій німецькій сім’ї трагедія — їхній син загинув. І вони кидають виклик гітлерівському режиму.
Словом, доволі цікава й різноманітна програма стрічок, в якій — і це властиво цьому фестивалю — незрідка акцент на соціальних та політичних проблемах.
Директор Берлінале Дітер Косслік у своїй статті «Принцип шести очей» (Tagesspiegel, 6 грудня 2015) заявив про те, що фестиваль підтримує біженців із Ближнього Сходу. Політики, ті, хто торгує зброєю і брязкає нею, фондові біржеві гравці — себто ті, хто й спричинив нинішню кризу і спровокував людей полишати свої домівки, тепер демонструють зневагу до біженців. Одначе Берлінський фестиваль ніколи не погодиться на таке ставлення і таку мораль. Надто добре він, фестиваль, пам’ятає, що він сам започаткований в часи повоєнної кризи, а саме 1951 року. Так само добре він пам’ятає про внесок іноземців у розбудову фестивальної конструкції та кінофестивального руху в цілому.
«У кіно принцип шести очей,— пише Косслік,— є чимось природним. Ми дивимось через екран, ніби через вікно, на інші світи. Понад 20 тисяч учасників із 130 країн приїздять до Берліна на фестиваль, понад півмільйона любителiв кіно приходять до фестивальних кінозалів. Мирне співіснування людей різних країн — це є нашою постійною практикою упродовж 65 років. Хоча ми розуміємо, що досягнути чогось подібного за межами ілюзійного простору важче, а все ж легше спілкуватися, наводити мости через культуру, ніж через економіку — адже у сфері останньої зазвичай більше думають про прибуток, а не про комунікацію».
Далі більше — мудрий пан Дітер заявляє, що «біженці можуть допомогти нам здійснити колосальний експеримент із соціальної терпимості». І взагалі, «на мій погляд, зіштовхування цивілізацій — це реальна причина, чому Берлінале має таку казкову ауру». Тобто фестиваль обертає проблеми на користь їх розв’язання, перетворюючись на майданчик, де прагнуть знайти точки зіткнення. Хоча у світі є люди, яким, виходить так, усі ці проблеми на користь — багаті світу цього. «До речі,— пише Косслік, — я не розумію багатих. Їхнi безглузді прибутки сприяють розпалюванню проблем: наприклад голоду і терору в Нігерії чи масовому нищенню навколишнього середовища, викликаного добуванням нафтоносних пісків в Арктиці». Те саме можна сказати і про наших напівбожевільних багатіїв — їхнi апетити навіть війна не гальмує.
Берлінале-2016 чимало уваги віддасть проблемі біженців. Кінематографістам запропонують платформу для вивчення соціальних проблем. Налагоджуються контакти з організаціями біженців. Самим біженцям запропонують безплатнi квитки на фестивальні покази тощо.
От яка моральна планка цього фестивалю. Знімаю капелюх, пане Косслік. Віват, Berlinale!
Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA у Києві, вже 22-й, завершуватиметься у п’ятницю, 13 червня. >>
У Національній опері України в Києві відбулася українська прем’єра знакового музичного твору «Кантата часів війни» відомого німецького композитора Йорга Відманна. >>
Рік народження української антиутопії — 2008-й, коли почала виходити тетралогія Яна Валетова «Нічия земля». >>
До 14 червня Національна спілка театральних діячів України на своєму сайті збирає електронні заявки для участі в освітньо-мистецькому проєкті «Лабораторія мюзиклу». >>
росія продовжує війну проти української культури: 10 червня внаслідок чергового ракетно-дронового удару завдано шкоди об’єктам культурної спадщини та інфраструктури. >>
У Міжнародному центрі культури і мистецтв Федерації профспілок України (колишній Жовтневий палац) 9 червня відбулося справжнє свято Слова і Пісні – творчий вечір видатної поетеси, журналістки, ведучої програм Українського радіо, громадської діячки, директорки Будинку письменників Ніни Шаварської. >>