Місто потребує села

22.01.2016
У Берліні пройшов Глобальний форум із продовольства і сільського господарства на тему «Як нагодувати наші міста? — Аграрний сектор та сільські території в еру урбанізації». У спільному комюніке, що стало основним завершальним документом форуму, міністри сільського господарства закликали створити політичну, економічну та соціальну основи для розвитку продуктивного і стійкого сільського господарства, ефективний та надійний ланцюг виробництва та збуту продукції, а також забезпечити умови для динамічного розвитку сільських територій.

Український агросектор і глобалiзація

«Ми готові скористатися положеннями підсумкового комюніке для проведення національної політики у галузі сільського господарства», — сказав міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час виступу на восьмому Саміті міністрів сільського господарства в рамках Глобального форуму. За його словами, забезпечення їжею українських міст розглядається сьогодні у двох аспектах: розвиток аграрного сектору і переробної промисловості, а також розвиток інфраструктури, яка б гарантувала зручність і фізичну доступність міських жителів до продуктів харчування. На думку українського міністра, головним пріоритетом сучасної вітчизняної національної політики стала активна інтеграція у світовий ринок продовольства. Український агросектор сьогодні не лише пропонує широкий асортимент і великі обсяги харчової продукції, а й має хороші перспективи для збільшення агровиробництва. «Україна стала надійним постачальником сільськогосподарської продукції включно з продуктами харчування. Сьогодні ми не тільки виробляємо достатню кількість харчової продукції для власних потреб, а й експортуємо значну її частину на світовий ринок. Останніми роками Україна зарекомендувала себе як один із гарантів світової продовольчої безпеки», — наголосив він.

Європейські експортні стратегії

Євросоюз — надзвичайно важливий стратегічний партнер України, і для нас стало вкрай важливим набуття з січня нинішнього року чинності Угоди про асоціацію та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС. Таку точку зору Олексій Павленко озвучив і під час зустрічі з Комісаром ЄС із питань сільського господарства та розвитку сільських територій Філом Хоганом у Берліні.

Результатом тісної співпраці з Євросоюзом стала позитивна динаміка у збільшенні частки ЄС у торгівлі сільськогосподарською продукцією та зростання вітчизняного експорту до ЄС у попередні роки. Так, частка ЄС, за підсумками одинадцяти місяців 2015 року, в загальній структурі українського зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції становить 31,2 відсотка. Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за цей період становить 5 млрд. 176,5 мільйона доларів США, зокрема частка експорту становить 3 млрд. 634,9 мільйона доларів, імпорту — 1 млрд. 541,6 мільйона доларів. Україна готова до інтенсифікації співпраці та розширення доступу товарів АПК на ринок Євросоюзу. «Ми вже здійснили низку кроків для активізації співробітництва з ЄС в аграрній галузі. Розроблено першочергові закони для забезпечення якості продукції харчування та гармонізації законодавства України до вимог ЄС. Пріоритетом для нас залишається найшвидше схвалення всіх законів у сфері санітарно-фітосанітарного контролю, що дозволить повною мірою використати тарифні квоти та режим вільної торгівлі між Україною та ЄС», — додав міністр Олексій Павленко.

Німецький акцент

Україна зацікавлена у розвитку двостороннього співробітництва з Німеччиною у сфері сільського господарства, тому участь у Глобальному форумі в Берліні наша делегація використала і для налагодження прямих міждержавних контактів. Перспективу поглибити співпрацю у сферах біоенергетики, ветеринарної медицини, фітосанітарії, насінництва та охорони прав на сорти рослин обговорили під час зустрічі з Державним секретарем Федерального міністерства харчування, сільського господарства та захисту прав споживачів ФРН Петером Блейзером. Зокрема, йшлося про проект «Надання консультацій Україні з аграрної торгівлі в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною», проект у сфері екологічного землеробства, проект для ознайомлення з технологіями ефективного, рентабельного і сталого господарювання у сільськогосподарських підприємствах з використанням техніки німецького виробництва, проект економічної кооперації з підприємствами німецької аграрної економіки та проект щодо створення спеціалізованого союзу або асоціації в Україні на прикладі Німецького селянського союзу. Мінагрополітики України та Федеральне міністерство продовольства і сільського господарства Німеччини ще 10 листопада 2015 року підписали протокол про наміри щодо двостороннього проекту співробітництва «Надання консультацій Україні з аграрної торгівлі в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною». В рамках проекту передбачається надання інформації українським експортерам стосовно процедур митниці та квот, технічних вимог, статистичних даних, пільгових механізмів. Проект розрахований на 3 роки. Старт проекту передбачений уже в першому кварталі нинішнього року. Наразі двосторонні відносини між Україною та Німеччиною в аграрній галузі відбуваються в рамках Українсько-німецького аграрного комітету, останнє засідання якого відбулося в Києві у вересні. Основними у двосторонній співпраці сьогодні є насінництво, біоенергетика та ветеринарія. За даними прес-служби Мінагрополітики, протягом одинадцяти місяців 2015 року товарообіг між країнами становить $473,9 млн., у тому числі експорт — $169,4 млн. Переважно експортувалися до Німеччини зернові злаки ($62,4 млн.), мед натуральний ($24,2 млн.), м’ясо та субпродукти ($15,9 млн.).

Серед основних позицій імпорту — харчові продукти ($62,5 млн.), тютюн та вироби з нього ($28,7 млн.), м’ясо та субпродукти ($20,6 млн.). Дію проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» в Україні продовжено до 2019 року. Проект підтримує Україну в питаннях розвитку сталого сільського господарства, ефективної переробної промисловості та підвищення міжнародної конкурентоспроможності згідно з принципами ринкової та регуляторної політики, а також забезпечує інформацією про східнонімецький та міжнародний досвід з розробки рамкових аграрно-політичних умов, з організації відповідних галузевих установ. Співпраця у рамках проекту становить для Мінагрополітики особливий інтерес, з огляду на досвід ФРН у реформуванні та розвитку сільського господарства Східної Німеччини.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>