До очищення влади — через вибори

20.01.2016

У Сербії цього року відбудуться дочасні парламентські вибори. Про це оголосив прем’єр-міністр Александар Вучич. Голова уряду вважає, що на тлі критики опозиції виборці повинні підтвердити підтримку його євроінтеграційної політики. Вучич — колишній крайній правий, а нині — прихильник реформ і євроінтеграції. Він прийшов до влади у 2014-му після того, як його Прогресивна партія здобула переконливу перемогу на виборах.

Для оголошення дострокових виборів у правлячої коаліції ніби й не було підстав. Більше ніж рік вона має солідну чисельну перевагу в парламенті, опозиція не становить реальної загрози, а опитування громадської думки свідчать про високий рейтинг владної Прогресивної партії. Але Вучич усе ж вирішив провести дострокові парламентські вибори спільно з плановими місцевими виборами цього року, які мають відбутися у часовий проміжок між 22 квітня і 22 травня. Белградські ЗМІ передбачають, що тепер уже об’єднані місцеві й парламентські вибори будуть призначені на 24 квітня.

Наведені офіційні причини дострокових парламентських виборів виглядають нелогічними. Якщо правляча коаліція має у парламенті настільки міцні позиції, що може проголосити день ніччю чи навпаки то, здавалося б, уряд може бути спокійним. Та й на вулицях не спостерігаються масові народні протести. В країні тиша і спокій. Але парадокс у в тому, що глава уряду за повного володарювання у парламенті і «благодєнствія» в народі проводить дострокові вибори, немає. Він має дві мети. По-перше, за такої високої підтримки суспільства ще більше зміцнити свої позиції у парламенті та в регіонах країни, ніж після виборів 2014 року. По-друге, принагідно очистити лави депутатів від осіб, які встигли засвітитися у корупційних скандалах. А Сербія розпочала формальний процес вступу до ЄС, і боротьба з корупцією є однією з головних вимог Брюсселя.

На відміну від України, де депутати Верховної Ради досягли заповітного мандатного раю і тепер навіть за смертні гріхи їх звідти навіть ладаном не викуриш, у європейських країнах (навіть зі слабко розвиненими демократіями, як у Сербії) інструмент дострокових парламентських виборів є дієвим засобом очищення правлячих еліт та поліпшення загального стану справ у країні. Наші політичні верховоди до такого розуміння ще не дійшли.

А ТИМ ЧАСОМ...

Приблизно такі ж настрої утриматися будь-яким чином у парламенті тепер демонструє македонська опозиція, тому й протестує проти призначених також на 24 квітня дострокових парламентських виборів. Прем’єр-міністр Македонії Нікола Груєвскі ще 14 січня подав спікеру парламенту подання про відставку. Причина — політично-економічна криза в країні, яка частково була спричинена кризою біженців, котрі через Македонію прямують на штурм Берліна. Позавчора парламент прийняв відставку уряду і призначив тимчасовий технічний уряд на чолі з Емілом Дімітрієвим. Опозиція залишила залу й участь у голосуванні не брала. У лютому відбудеться розпуск парламенту. Президент погодився з таким вирішенням політичної кризи.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>