Грушевського не пускають до дому

У своєму зверненні до депутатів Волинської обласної ради активісти товариства «Холмщина» висловили занепокоєння тим, що українська влада, в тому числі й волинська, ще не підготувала й не узгодила з владою сусідньої Республіки Польща заходів із відзначення 150-ї річниці з дня народження відомого українського історика, громадського діяча, голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського, який народився у польському Холмі у вересні 1866 року.

Ще минулого року на запит активістів волинські чиновники запевняли, що вже є відповідний президентський указ і програма святкування готується. Та українські товариства Польщі повідомляють, що з боку українського дипломатичного відомства ще не зроблено нічого, а польська сторона не поінформована про українські наміри й плани. Тому є побоювання, що ця ювілейна дата може пройти малопоміченою. А була надія, що вже нова українська влада зможе домовитися з польськими партнерами про встановлення пам’ятника відомому українцеві у місті, де він народився, а також про те, що одна з вулиць древнього Холма носитиме його ім’я. Цього вже давно чекають українці. Але проти пам’ятника виступали польські кресові середовища нібито через антипольські висловлювання Михайла Грушевського. Поки що в Холмі на двоповерховому будиночку, де він народився, розташованому на вулиці Сенкевича, встановлено скромну меморіальну дошку.

Волинські холмщаки просять волинських депутатів, аби ті звернулися до Президента України та уряду взяти активну участь у святкуванні 150-ї річниці від дня народження Михайла Грушевського у Польщі. Вони будуть також уже вкотре порушувати питання про встановлення у Холмі пам’ятника Михайлу Грушевському. Волинська облрада може долучитися навіть до його спорудження на умовах співфінансування. Головне — аби була політична воля у наших керманичів і розуміння з боку сусідів-поляків.

Влада Холма ще п’ять років тому прийняла рішення й виділила місце, де мав би бути цей пам’ятник, а саме у скверику навпроти церкви св. Іоана Богослова. Навіть дата його відкриття озвучувалася — вересень 2011-го, тобто до 145-річчя видатного українця. Та тодішній українській владі було не до українських питань. Усе ще хочеться сподіватися, що ті, хто прийшов до українського державного керма ціною пролитої української крові, у тому числі й на вулиці Грушевського, у Києві в січні 2014-го, усвідомлять, що той, хто не шанує свого минулого, не має майбутнього. А повчитися цього нам варто у польських сусідів, які шанують своїх героїв і вшановують їх пам’ятними знаками, монументами, культурними центрами, у тім числі й на території України, і Волині зокрема.