Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
За рукопис роману «Роза Вітрів» молода письменниця Ярослава Литвин одержала літературну премію видавництва «Смолоскип». Аж ось у цьому ж видавництві вийшла й сама книжка.
Роза Вітрів — ім’я головної героїні, що символізує її перебування на перехресті шляхів, впливів, настроїв; усього ключового для молодої людини в сучасному місті. Тож, це роман про культуру міста і людини в ньому. Роза — художниця, що веде підкреслено творчий, мандрівний, «вітряний» спосіб життя. Та в якийсь момент відчуває потребу інтегруватися у «звичайне», «буденне» суспільство. Зустріч людини мистецтва і споживацької індустрії Ярослава Литвин дотепно зобразила у сценах роботи своєї героїні у піар-аґенції. Власне, її «контора» — не зовсім звичайна фірма: спеціалізується не на PR-супроводі, приміром, якоїсь марки прального порошку чи мережі супермаркетів, а на «розкрутці» міських жебраків, від багатодітних матерів до музикантів. Вдячний матеріал для забавних сюжетних колізій! А надто, якщо врахувати, що письменниця й сама має добрячий досвід праці у сфері зв’язків із громадськістю.
Та значно потужнішу роль відіграє інший конфлікт у житті художниці. Вона болісно кохає не абикого, а архетипне втілення всіх традиційних недоліків привабливого негідника; і це втілення ще й є її чоловіком, який із нею не живе, якого вона не хоче й згадувати. Але — парадокс! — не лише погано-приховано навіть від самої себе прагне його, а й тільки в його присутності відчуває справжнє натхненне полум’я та мистецький екстаз.
Написано з чималим психологізмом. Посилення цього елементу в творчості молодих українських прозаїків — виразно позитивна тенденція нашої літератури. Треба також відзначити в «Розі Вітрів» і почуття гумору, й переконливі зображення Києва, Львова, Карпат, інших місцин; чіткі «мазки» людських розмов, жестів і вчинків — навіть незрозумілих чи екзальтованих. Усі ці характеристики роблять роман (чи повість — жанрову природу книжки можна визначити і так, і сяк) «Роза Вітрів» текстом для вельми різноманітної та широкої авдиторії.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>