Хліб-сіль за збитий літак

Ринок відкрився, товар ми маємо...

Образившись за свій збитий літак-порушник, Москва вирішила вдарити по турецькому продовольчому фронту. Росіян вирішили залишити без турецьких помідорів, капусти, огірків, апельсинів, мандаринів, яблук, персиків, квітів... І аби зберегти баланс, вирішила не продавати войовничим туркам своє зерно. Відтак Туреччина втрачає мільйони доларів. Російська Федерація — мільярди. «Ця ситуація грає на руку Україні, і нею варто користуватися. Наскільки ми бачимо, українське керівництво це розуміє», — прокоментував екс-генеральний консул України у Стамбулі Богдан Яременко.

Ідеться насамперед про заяву українського міністра аграрної політики Олексія Павленка. «Ми готові підставити своє плече Туреччині й сказати, що Туреччина буде з хлібом. І з кукурудзою. І з соняшниковою олією. Ми готові удвічі-утричі збільшувати поставки Туреччині, тим самим гарантуючи її торговельну безпеку», — заявив чиновник. За його словами, за десять місяців Україна поставила до Туреччини агропромислової продукції на 566 мільйонів доларів. Це, головним чином, злаки, насіння олійних культур та олія. Якщо постачання зростуть, це гарантує нам додаткові сотні мільйонів доларів.

Продавати на турецький ринок нам є що. Так, станом на кінець листопада Україна намолотила 59,7 млн. тонн зернових. Щонайменше 17 млн. тонн можна експортувати. Ще краща ситуація з олією. У 2014-2015 маркетинговому році наша країна виробила 4,2 млн. тонн цього продукту. Обсяг внутрішнього споживання не перевищує 0,4-0,5 млн. тонн. Таким чином, близько 3,9 млн. тонн можна продати.

Конкретні обсяги експорту сторони наразі з’ясовують. Можна констатувати, втім, що до знищення російського бомбардувальника Туреччина була другим після Єгипту покупцем російського збіжжя. На турецький ринок надійшло 3,5 млн. тонн зерна, вирощеного на неозорих просторах РФ. Це близько 12% від усього російського зернового експорту. Олії росіяни продали 581 тис. тонн — майже половину виробленого в Росії.

«Так уже історично склалося, що Росія та Україна є традиційними постачальниками зерна та соняшникової олії до Туреччини. І якщо щодо зерна конкуренцію нам може скласти, приміром, Франція, то обійти нас у продажі олії нікому», — стверджує керівник аналітичної агенції ААА Марія Колесник. Досі ми ніяк не змогли посунути росіян із цих позицій! І, на думку експертів, справа тут зовсім не в якості продукції. Адже наше зерно та олія ніяк не гіршi за російські. Але були трохи дорожчі.

Час подумати про якість

Олія виходила трохи дешевою завдяки нижчій ціні на газ, який дозволяв отримувати менші ціни на зерносушилках та елеваторах і, в кінцевому підсумку, отримувати здешевлення готової продукції. Щодо зерна, то Росія відверто демпінгувала, тримаючи вартість тонн збіжжя на 5-10 доларів нижчою за українську. Не варто забувати також і про політичний фактор: Анкара щедро інвестувала Татарстан, взамін отримуючи енергоносії. Та влучний постріл ракетою американського «Ф-15» вмить зруйнував цей безхмарний для Росії статус-кво.

Завоювання турецького хлібного ринку буде для українських аграріїв непростим. З одного боку, сама природа вручила нам у руки чималий козир: сезон 2014-2015 років був украй невдалим для турецьких аграріїв, які вирощують зерно. Торік врожай зерна у цій країні знизився на 2,3 млн. тонн, досягши 19,8 млн. тонн. Відтак, за словами експертів, Туреччина з країни, що раніше забезпечувала власні потреби у хлібі і навіть продавала його арабським державам, перетворилася на імпортера.

Але, з іншого боку, Туреччина зазвичай купує висококласне збіжжя першого чи другого класу, яке можна переробити на продукцію з великою доданою вартістю. Відтак Україні доведеться конкурувати з Францією, а також Австралією, Канадою, сусідніми Іраном та Пакистаном. Всі вони мають на продаж збіжжя 2-3 класів. Наша держава зазвичай експортує фуражне зерно — проблеми з якістю нашої головної сільськогосподарської сировини повторюються з року в рік. Втім відкриття нового і доволі потужного ринку збуту може стати чудовим стимулом для вітчизняних аграріїв, аби нарешті почати реалізовувати дорожчу продукцію.