«Україна, безперечно, програла перемогу, але «ТНК-Брітіш Петролеум» зазнала перемоги, адже реверс нафтогону «Одеса—Броди» технічно неможливо реалізувати, і це стане очевидним у найближчі півроку», — таку несподівану думку висловив колишній перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий, котрого в якості експерта було запрошено на «круглий стіл» «Енергетична безпека Польщі та України», організований амбасадою Республіки Польща в Україні минулого тижня. Олександр Олександрович особливо наголосив на своєму філологічному винаході — це щодо ТНК, яка «зазнала перемоги». Логіка дипломата така: довготривалий реверс нафтогону не має економічного сенсу, російсько-британська компанія ТНК-БП зараз заспокоїлася, позаяк взяла контроль над цим нафтопроводом, і саме це — не прокачування нафти у зворотний від Євросоюзу бік, а контроль над трубопроводом — було головною метою компанії. З огляду на таку перспективу, переконаний п.Чалий, Україна та Польща мають максимально сконцентруватися на добудові нафтогону до Плоцька.
Олександр Чалий нагадав, що Єврокомісія, згідно з підписаними минулоріч документами, обіцяла виділити 2 млн. євро для продовження нафтопроводу до польського Плоцька, і наразі польському та українському урядам слід наполягати на забезпеченні цього фінансування й разом з ЄК забезпечити прозорі умови тендеру з добудови нафтогону по території Польщі. Уже зараз є доволі бажаючих узятися за добудову, але не зовсім зрозумілими є умови, підкреслив екс-заступник міністра. Він переконаний, що невдовзі можна очікувати виявлення інтересу до цього проекту з боку великих вітчизняних фінансово-промислових груп. «Ми могли б створити міжнародний консорціум для добудови нафтогону, де локомотивом були б українські ФПГ, і цей час уже настає», — вважає п.Чалий.
Глобалізуючи тему, авторитетний дипломат закликав уряди України та Польщі виробити спільну транзитну політику. Якщо відкинути нафту, яку постачають морським шляхом, Україна і Польща контролюють фактично 100 відсотків транзиту російської нафти та газу, тобто ми є абсолютними монополістами в цій галузі, аргументує Олександр Чалий.
Говорячи про енергетичну безпеку, промовець назвав її визначальною для української незалежності. Питання диверсифікації джерел постачання (чому, власне, і було підпорядковано ідею створення нафтопроводу «Одеса—Броди»), за Чалим, є не тільки безпековою самоціллю, а й важливим ціноформуючим чинником. Той, хто користується нафтою чи газом з кількох джерел, може i впливати на ціну енергоносіїв, ясна річ, у бік їх здешевлення.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
