Чи може клоун бути Президентом?

28.09.2004
Чи може клоун бути Президентом?

(УНІАН.)

      Народний депутат-«нашоукраїнець» Юрій Кармазін запропонував створити парламентську слідчу комісію з приводу «замаху» на кандидата в президенти Віктора Януковича в Івано-Франківську. «Знущається», — подумали всі, хто знає про ту п'ятничну подію не з репортажів УТ-1, «Інтера» та  «1+1». Але ж справді, не завадило б на офіційному, «усередненому» щодо політичних симпатій рівні дати відповідь: як трапилося, що здорового мужика, державного діяча під час робочого візиту в регіон ввели у «колаптоїдний стан»? Що саме його звалило з ніг — зрозуміло й так: уповільнена телекартинка виявила один-єдиний предмет, зовсім не гострий і не такий уже й твердий — яйце куряче, сорт невідомий. І влучив цей ганебний снаряд не в голову, а трохи нижче грудей Прем'єр-міністра з правого боку.

      Не знаємо, чи буде створено парламентський орган для розслідування того, чому кандидат у президенти так перелякався від вигляду жовтка, що стікає з куртки на асфальт. Але наразі постає лише дві справді вірогідні версії ексцесу біля Прикарпатського університету.

      Перша: Янукович заточився від яйця через те, що ця акція на Галичині була спланована як інсценізація дійсного замаху на носія «східних» «пан'єепівських» ідей, і просто щось не спрацювало в реалізації політтехнологічного сценарію під назвою «Прем'єр — теж мученик і теж зазнає ударів з боку супротивників».

      Друга: пан Янукович, любитель автогонок і стрибків із парашутом, здоровань, загартований на двох ходках у зону і жорстких розмовах по-донбаському на різних адмінстративних посадах, просто не витримав напруги політичного моменту й справді не на жарт перепудився від курячого «ляпу», втратив контроль над собою й зганьбився таким чином на всю країну. Тобто одне з двох:  або такі великі очі у страху Віктора Федоровича (варіант другий), або таке велике нахабство й ще більша нездалість його політтехнологів (пояснення нашої першої версії).

      На користь версії про чергову штучну кризову вигадку владних політтехнологів свідчить одразу кілька впертих фактів. Усе це трапилося саме після скандалу навколо отруєння головного конкурента Януковича — Віктора Ющенка, чий рейтинг після замаху лише зріс. Штабістам В.Я. терміново слід було дати відповідь на такий злет лідера «Нашої України», котрий знайшов у собі сили виборсатися з гострого панкреатиту й на всю країну «припечатав» владу з парламентської трибуни. Тож нашвидкуруч придумали ще одну картинку до банальної схеми протиставлення Заходу й Сходу. Недаремно вже за кілька годин по деяких східних і південних областях (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Крим тощо) прокотилася хвиля мітингів із засудженням «терористів» та «нашистів», на підтримку «стабільного» Януковича. Швидкість організації цих зібрань та зміст намальованих плакатів явно свідчили про «домашню заготовку» адмінресурсу. До того ж у різних регіонах відозви були написані ніби під копірку.

      Сам текст, виголошений не надто вмілим актором-початківцем Віктором Януковичем на камеру в лікарняній палаті, з огляду на зміст, мав би відноситися до значно серйознішого випадку, аніж трапився. «Мені шкода тих молодих людей, що так зі мною вчинили. Але до них у мене немає питань. Натомість є питання до вождів, до оточення Ющенка, яке підштовхнуло молодих людей до цього», — говорив, кривлячи рота, ображений Віктор Федорович. Учинили «ТАК» — підстрелили, побили? Ні, лише несильно поцілили яйцем.

      Пізніше, попри очевидний фактаж протилежного змісту, наближені до Януковича особи вперто свідчили про кілька кинутих предметів. Зокрема, «неформальний радник» Тарас Чорновіл, явно неспроста прихоплений у прем'єрську поїздку на Галичину, говорив про чотири предмети — два яйця і два каменi, з яких принаймні один влучив у голову. Чи не було задумано так, що в Януковича дійсно мали кидати й камінням, і ще чимось, а ввечері «коментатори» змушені були відпрацьовувати так і не реалізовані до кінця «темники»? Бо чого б то в івано-франківській клінічній лікарні ще звечора, як свідчить депутат від «Нашої України» Володимир Стретович, посилювали міліцейську охорону?

      У перші після інциденту години поміж різнобою повідомлень було й таке, що стосувалося виконавця «теракту». Деякі інформагенції назвали так звану «Спілку молодих націоналістів». Цієї організації не існує в Україні як такої, ані зареєстрованої, ані підпільної. «Яйцеметальник» — 17-річний Дмитро Романюк — не має жодного відношення до спілки з подібною назвою. Натомість такий «ярлик» дуже схожий на творчість московських кризових «піарників», скажімо, зі школи Марата Гельмана: вдало звучить — отже, має право на застосування в пропаганді, і пусте, що не існує в природі. Чи не так?

      Та є й кілька нюансів, які грають проти планованої піар-версії на користь варіанту несподіваного шоку. Знаєте, як у пісні: «Причесався, прилизався, в гарні штани вбрався...» А побачив кинуте яйце, на порозі... всівся. По-перше, надто неорганізованим і неузгодженим було коментування «замаху» — скажімо, івано-франківська міліція говорила лише про одне кинуте яйце, заперечуючи інші уявні «тверді предмети», та й прикарпатські медики вперто не помічали жодних уражень прем'єрського організму. Навіть провладні канали змушені були в наступні дні заминати тему «нападу» на В.Я. Скажімо, Піховшек в «Епіцентрі» через силу визнав: «Це була не реакція болю, а реакція нерозуміння: чому, за що?».

      Можливо, мав місце і збіг двох наших припущень: Віктор Федорович виходив з автобуса в очікуванні серйозної атаки, був сконцентрований на одній реакції, справді перенервував, тож коли побачив кинутим перший-ліпший «снаряд», втратив самовладання і замарав штани ганебним яєчним жовтком. Посилити «колаптоїдну реакцію» міг і несподіваний для Януковича прийом: силоміць зібрані на демонстрацію підтримки Прем'єра студенти, заведені активістами кампанії «Пора», скандували: «Ющенко!». Хіба таке витримають нерви, що вже «на взводі»?

      Утім, хоч як би там не було, Прем'єр і його команда «вробилися» в будь-якому випадку. І якщо «замах» придумали ниці політтехнологи, котрі посилюють ескалацію напруги «найбруднішої» (так підказує Леонід Кучма) виборчої кампанії чи працюють на зрив виборів узагалі. І якщо втілювачі брудних виборчих технологій не зуміли реалізувати в чужому для себе західноукраїнському середовищі навіть простенький кризовий сценарій. За цих умов пан Янукович, який дивиться на мокрий слід на куртці, закочує очі й опускається на «п'яту точку», виглядає як підставний блазень. Та й не просто виглядає, а є маріонетковим клоуном. Якщо ж він просто перепудився, то це не менший удар по іміджу «твердого політика». Згадайте, як провладно пропаганда звинувачувала лідера опозиції саме у «відсутності яєць». Аж ні, у Ющенка з цим виявилося все гаразд. В.Ю. значно жорсткіше зустрічали в багатьох регіонах, зокрема в Донецьку — восени минулого року, коли з'їзду «Нашої України» протидіяли на авіалінії, в аеропорту, в окупованому п'яними петеушниками палаці культури, на вулицях, і Янукович не покаявся за той спротив. Саме Ющенко, а не Янукович, пройшов усі випробування, моральний і фізичний тиск, довівши, що на ділі, а не на словах, є справжнім мужиком. А Віктор світ Федорович, вийшовши із теплиці, «погорів» саме на яйцях. Тобто на одному яйці й відсутності інших. І якщо довірена особа пана Януковича Раїса Богатирьова вважає, що Ющенкові не слід брати участі у виборчій кампанії через проблеми зі здоров'ям, то хай подивиться, де зараз В.Ю., а де — В.Я.: продовжує ганьбитися на «постільному режимі» у «Феофанії». Що ж, виставу слід дограти до кінця, навіть якщо це комедія.

      Якщо більшість українців зрозуміє, що саме трапилося в Івано-Франківську 23 вересня, можна буде вважати, що саме цього дня Віктор Янукович остаточно програв президентські вибори. Але до них ще є трохи часу, і ще слід дочекатися остаточного результату.

      А наразі поставимо кілька додаткових запитань деяким замішаним у цій справі особам:

      — Скільки коштував Тарасові Чорноволу кожен із побачених ним «камінців», нібито кинутих у Януковича?

      — Якщо голова Івано-Франківської облдержадміністрації Вишиванюк висловлював готовність подати у відставку через цей інцидент, то, якщо подія справді серйозна, чому пан Михайло досі працює на посаді?

      — Як пан Янукович ставиться до припущень, ніби його вкотре «підставляє» пан Медведчук?

      — І головне: чи має клоун моральне право бути Президентом України? А ганчірка?

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>