Здрастуй, сум...

28.09.2004
Здрастуй, сум...

Франсуаза Саган.

      Якщо вродливі й знамениті обличчя Маріанни символізують Францію, то маленька паризька пташка, навіжена гонщиця, азартна і свавільна письменниця Франсуаза Саган є еталонною француженкою. Слава 19-рiчного дівчиська, яке від досади через провалену сесію на філфаці  Сорбонни сіло настукувати одним пальцем повість «Здрастуй, сум!», була казковою: твір переклали 30 мовами і видали накладом 11 мільйонів. Що робити з такими грошима, запитала Фрасуаза Куаре, яка для дебюту в літературі позичила прізвище в героїні Пруста, у свого батька, багатого промисловця. «Негайно витрать їх, інакше вони зіпсують твоє життя», — порадив татусь. Умовляти 19-річну студентку не довелося, вона широко і красиво жила, їздила на дорогих авто, мешкала в прекрасному будинку, ходила в найдорожчі ресторани, вела богемний спосіб життя, у своїй паризькій квартирі приймала дипломатів і прем'єр-міністрів, дружила з президентом Франції Франсуа Міттераном, вживала наркотики і писала романи, повiстi, есе, п’єси, статтi. За своє життя написала близько 50 книг, а сьогодні парадоксальним чином вона потрапляє до «жіночої літератури». Але яка прірва лежить між її чуттєвими романами про кохання і фаст-фудними любовними романами! Така ж, мабуть, як і між її яскравою особистістю і анонімною безликістю сучасних авторок... Франсуаза Саган володіла абсолютно штучним даром — смаком, витонченістю, ліричним талантом, її цікавили аристократи та богема, світ почуттів, напівтонів, духовних і надуманих драм, і ніколи письменниця не торкалася сірості «споживацького суспільства». Легко бути багатою і лівою, програвати десятки тисяч франків у казино і засуджувати буржуазію, докоряли їй. Ну то й що, вона звикла до постійної прописки на сторінках жовтої преси. Тонка і сумна всередині, зухвала і вільна від умовностей у повсякденному житті — не дві, а дві сотні жінок прожили життя в оболонці жінки-Близнюка.

      Найвідоміші твори Франсуази Саган — «Чи любите ви Брамса?», «Трохи сонця в холодній воді», «Через місяць, через рік», «Ангел-охоронець», «Здрастуй, сум», «Непевна посмішка», «Жінка в гримі», «Риб'яча кров», крім белетристики,  виходили п'єси письменниці  і кілька книг есе, зокрема автобіографічне есе «Сторінки мого життя». Увагу літературних кіл останнім часом привернули її роман-біографія Сари Бернар, написана у формі листів до актриси, та роман на біблійний сюжет «Давид і Бетшабе», виданий обмеженим тиражем у розкішній палітурці з ілюстраціями знаменитих художників і передмовою тодішнього прем'єр-міністра Ізраїлю Шимона Переса.

      У неї було багато стресів — автомобільна катастрофа, врятувало в якій тільки чудо, хронічне захворювання легенів, дві судові справи — в 1995 за вживання і зберігання кокаїну, в 2002 — за ухилення від сплати податків, у 2003 році — кома. А смерть наздогнала її легку і впевнену ходу в п'ятницю, 24 вересня в лікарні міста Онфлер у Нормандії. За словами головного лікаря лікарні, смерть наступила в результаті сердечно-легеневої недостатності. Поховають мою улюблену письменницю сьогодні на цвинтарі невеликого села Сезам, неподалік від її рідного міста Кажарк. Із лікарні тіло Франсуази тимчасово перевезли в помістя Брей, яке письменниця купила в 1958 році, але в 2002 змушена була продати через фінансові труднощі. Проте вона разом із 42-річним сином продовжувала жити в Бреї за домовленістю з новими господарями. У Франції — траур, у всіх, хто любив цю життєлюбну і витончену жінку, — горе. Світ, як шагренева шкіра, зменшився на одну дуже важливу жінку...

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>