Розписка для фермера

03.11.2015
Розписка для фермера

Один у полі не воїн. (з сайта yandex.ua.)

Власникам невеликих аграрних господарств сьогодні дуже складно отримати кредит, бо вітчизняні банки надто перебірливі у виборі клієнтів і видають гроші на досить суворих для виробника умовах. Саме тому Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку) вирішила запропонувати представникам малого та середнього агробізнесу нову форму фінансування, що має назву «Аграрні розписки». Пропозиція цікава тим, що замість звичних коштів фермери можуть отримати вкрай необхідне їм високотехнологічне насіння та ефективні засоби захисту рослин і розрахуватися за надану послугу зібраним урожаєм. Банки ж найчастіше перестраховуються ще й заставою під майно, якого фермер може не мати у тому обсязі, який визначають фінансисти.

«Пілотні» регіони

Вперше аграрні розписки ввели в обіг кілька років тому на Полтавщині, оскільки тут найсприятливіші кліматичні умови для агробізнесу і вже є напрацьований досвід експорту сільгосппродукції. Пілотний проект і всю нормативну базу підготували вітчизняний Мін’юст, Мінагрополітики, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та компанії Syngenta і BASF. Влітку учасники проекту нарешті озвучили перші результати проведеної роботи. «Усього в рамках полтавського пілоту було видано 11 аграрних розписок, — каже радник IFC Сергій Рабенко. — Їх договірна вартість, яку зазначили сторони від початку, становить 20 мільйонів гривень. На сьогодні сума застави за цими аграрними розписками оцінюється приблизно в 40-45 мільйонів».

Озвучена статистика свідчить, що нова форма кредитування має всі шанси прижитися в Україні. Саме тому прийняли рішення поширити полтавський досвід на інші регіони. Після тривалих консультацій «жереб» випав на Вінницьку, Черкаську та Харківську області, де з вересня буквально сіли за парти всі, хто працюватиме у рамках нових фінансових схем. Йдеться у першу чергу про навчання нотаріусів, котрі забезпечуватимуть юридичний супровід укладання майбутніх договорів. Пройдуть також семінари, де всім учасникам процесу розкажуть про особливості і переваги нових фінансових відносин. Паралельно йтиме адаптація напрацьованих правових норм до реалій вітчизняного агробізнесу, оскільки навіть після полтавського пілоту залишилося чимало неврахованих нюансів.

Землю не відбиратимуть

Як і будь-який новий проект, інформація про аграрні розписки одразу викликала у виробників певні страхи. Почали поширюватися підозри, що вигідними умовами отримання товарного кредиту у фермерів хочуть підступно відібрати землю. Як повідомив менеджер з розвитку бізнесу ТОВ Syngenta Роман Хрипко, такі розмови абсолютно безпідставні, бо заставою в даному проекті є винятково майбутній урожай. Ніхто не змушуватиме аграріїв за окрему плату (цю «качку» теж запустили в інформаційний простір) реєструватися у спеціальних списках. Реєстри дійсно є, але з фінансової точки зору вони актуальні тільки для нотаріусів.

Не несуть аграрні розписки жодних загроз і вітчизняному банківському сектору, оскільки є не альтернативним, а додатковим фінансовим інструментом. «Чим більше фермер матиме пропозицій з кредитування, — пояснює заступник міністра аграрної політики Владислава Рутицька, — тим кращим буде вибір і за ціною, і за умовами. Так само і кредитор отримає можливість свідомо вибрати того чи іншого фермера, оскільки з часом створиться прозора історія їхньої співпраці».

Як працює схема?

Фермери кажуть, що за теперішньої погоди дуже складно виростити добрий урожай без сучасного насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин. Їх одночасне застосування можна назвати новітньою технологією, що значно полегшує працю на полі і приносить гарантований прибуток навіть у найскладніший аграрний сезон. Але, оскільки коштують вони недешево, середні та дрібні господарники не мають змоги користуватися цим ноу-хау. Проект «Аграрні розписки» цікавий тим, що фермери можуть замість грошового кредиту отримати саме ці сучасні матеріали й розрахуватися за них продукцією з нового урожаю. Ціна оговорюється наперед, причому на вигідних для виробника умовах: якщо ціна зміниться після жнив на вищу, розрахунок проведуть, врахувавши саме цей вищий показник. У разі ж падіння вартості продукції, калькуляцію проводитимуть згідно з попереднім договором. Фермери також отримали змогу самостійно обирати час повернення боргів, орієнтуючись на період, коли їхня продукція коштуватиме найдорожче.

Водночас ця схема дозволяє також «задокументувати» технологію. Тобто насіннєві компанії самостійно підберуть матеріали, що найбільше підходять тому чи іншому полю з урахуванням особливостей регіону, і кваліфікованими рекомендаціями допоможуть виростити максимально можливий урожай. Для дрібних товаровиробників, які часто не мають змоги користуватися послугами вузьких спеціалістів, такі поради явно не будуть зайвими.

Виявилися у цій схемі і досить неочікувані плюси. Для того, щоб «Аграрні розписки» прижилися на вітчизняному фінансовому ринку, автори проекту підключили до роботи державні органи управління різних рівнів. У підсумку проблеми фермерів, якими ніколи ніхто серйозно не опікувався на практиці, потрапили до поля зору чиновників. «У нас утворився великий дефіцит підтримки держави, — прокоментував «УМ» ситуацію голова східного кластеру АН Agrogeneration Володимир Ткаченко. — Люди такі речі дуже гостро відчувають. А завдяки цьому проекту зроблена заявка на те, що є зацікавленість багатьох сторін — і кредиторів, і споживачів кредиту, і представників державної влади. Разом вони хочуть, аби все відбулося».

На думку пана Ткаченка, «Аграрні розписки» — абсолютно новий фінансовий інструмент на ринку України, тому для його адаптації в українських реаліях потрібен час й глибокий аналіз фахівців. Скажімо, у прийнятому законі детально не прописаний механізм на той випадок, якщо насіннєва компанія, наприклад, не у повному обсязі поставить вказаний у розписці матеріал. Тим часом зобов’язання товаровиробників перед кредитором враховані досить скрупульозно. «В подібних умовах складається враження, — підкреслив пан Ткаченко, — що автори проекту у першу чергу турбувалися про тих, хто надаватиме кредит».

Частково з цим зауваженням погоджується і Сергій Рабенко. «Ситуація склалася так, — каже він, — що в Україні наразі спостерігається дуже серйозне недофінансування аграрного сектору. Чому? Тому що інвестори, зіткнувшись із нашими системними проблемами, бояться вкладати гроші. Ось і доводиться нівелювати проблеми, які у них можуть виникнути. Втім, коли ми виписували закон по «Аграрних розписках», ми передбачили чимало механізмів для захисту сільгоспвиробників. Тому на семінарах детально зупинятимемося на всіх нюансах. Нам дуже важливо, аби фермери вміли ефективно відстоювати свої права».

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>