Поки в Прем'єр-Палац стікалися збуджені журналісти і фотографи, об'єкт цього збудження, французький кутюр'є іспанського походження Пако Рабан, спокійно сидів у холі і спостерігав метушню. Клієнти п'ятизіркового готелю, здивовано перервавши сніданок, дивилися, як повз їхні столики промчало стадо акул пера у верхньому одязі, а за кілька хвилин прослідував білоголовий метр світової моди у чорному одязі. «Я не політичний діяч і не приїхав зніматися в одному фільмі з Мадонною, тому дуже здивований таким напливом фотографів і камер. Я просто людина, яка робить моду 45 років», — сказав зірковий гість ІІ Міжнародного фестивалю моди «Київський подіум» і голова журі конкурсу «10/10», отримавши під канонади фотокамер пляшку модної горілки від спонсора.
Сьогодні 70-річна легенда, символ бунтарства в моді, містик, вегетаріанець, астролог, архітектор Пако Рабан — сама поміркованість, він стильно одягається в чорне, говорить мудрі речі і каже, що їздить скрізь, куди його запрошують, щоб молоді дизайнери мали можливість поговорити зі старим. Але в 60-х роках ХХ століття паризькі подіуми він завойовував винятково епатажем. Мало того, що його перша колекція в1966 році була зроблена з металу і називалася «12 суконь, зроблених із сучасних матеріалів, які не можна носити», так він ще й уперше в історії моди включив музику під час показу і вперше вивів на подіум темношкірих манекенниць. «Коли журналісти вчинили скандал, навіщо я взяв чорних моделей, я сказав, що мені були потрібні красиві жінки», — згадував у Києві той історичний показ Пако Рабан. До речі, він як іспанець віддає перевагу жінкам з грудьми, стегнами. Але технічно неможливо виводити жінку з формами на подіум, каже метр. «Усі дизайнери світу працюють з одними й тими самими манекенницями, тому доводиться шити універсальні сукні на їхні розміри». На запитання, чи люблять француженки моду, пан Рабан сказав, що це парадокс: Париж — світовий центр моди, гламуру, але парижанок мода не цікавить, вони ходять у кедах, джинсах і їх не хвилює, що пропонують дизайнери на своїх показах. «Я 45 років працюю в моді, і мені ні разу не пощастило побувати в Україні, хоча більшість моїх моделей — українки».
Наприкінці 50-х він ще робив дизайн гудзиків до колекцій Баленсіага, підробляв розробкою аксесуарів для Діора, Живанши, а в 1967 відкрив свій власний Дім моди в Парижі. І досі Рабан сповідує девіз: не спокушати, а шокувати. В Києві Пако Рабан ще раз повторив свою теорію: поки між чоловіком і жінкою триватиме війна статей, доти потрібна буде мода. Тому що мода — це зброя жінки.
Пако Рабан розповів, що його виховували дві жінки — мама, одна із засновниць іспанської комуністичної партії, атеїстка, і бабуся — християнка і чарівниця, батька вбив генерал Франко. Тож із дитинства він перебував у двох світах — реальному та ірреальному. «У сім років я почав ночами виходити зі свого тіла, проходити через срібний тунель і підніматися у світлий світ, де мене навчали багатьох речей. Мама від моїх розповідей божеволіла, казала, що, за марксистською теорією, такого не може бути». Пако Рабан також займався магією, з того часу його улюблений колір — чорний, він написав кілька езотеричних книжок, «в одній із них я написав про кінець епохи, а французькі журналісти, які є найдурнішими у світі, подумали, що йдеться про кінець світу, й оголосили мене божевільним. Кінець світу настане через 5 мільярдів років. Через два місяці вийде моя нова книжка «Нитка Аріадни».
Учора дизайнер, котрий придумав алюмінієвий трикотаж, в'язане хутро, використав в одязі лазерні диски, мікрофібру з рідкими кристалами, відходи, пластик, котрий був правдивим винахідником і відкривачем у моді ХХ століття, став суддею конкурсу, в якому 10 відомих українських дизайнерів покажуть по 10 моделей на тему круїзного вбрання. А сьогодні Пако Рабан показує свою власну колекцію в стилі «хеві метал», але не останню, а стару, музейну. Як пояснив кутюр'є, з понеділка починаються покази в Парижі, і, щоб привезти сюди найсвіжішу колекцію, треба було б везти 18 чоловік асистентів, а вони відмовилися їхати, бо доробляють в авральному порядку останні деталі. Не судилося побачити останні роботи 70-річного метра, який вважає, що через 50 років населення збільшиться настільки, що природні матеріали будуть великими розкошами, і жінка вранці видавить із тюбика одяг і змоделює його на собі, як захоче.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
