Анонімність сучасності

07.10.2015

«Сліди пам’яті» — проект Art Managmant, який відкрився нещодавно у столичному Port Hub, пропонує помандрувати слідами міста в площинах особистих інтерпретацій художників Анни Звягінцевої, Тараса Ковача та Олександра Курмаза. Виставка представляє елементи урбаністичних пейзажів: міські об’єкти, знаки, маршрути як фактори впливу на його сучасне життя, як складові одного наративу. «Ми говоримо про життя у великому місті, порівнюючи його, наприклад, із життям в тому ж Києві, але за радянських часів, коли дуже важливою була культура сусідства, тоді як зараз людина більше тяжіє до анонімності, лише час від часу відчуваючи бажання слідувати, споглядати», — розповідає «УМ» кураторка виставки Валерія Карпань.

Питання такої анонімності сучасної міської людини і одночасно її цікавості до навколишнього світу демонструє у своїй роботі «Перископ» Анна Звягінцева. Вона зосереджується на тому, що крізь справжній перископ, який вона розмістила в стіні будівлі арт-простору, можна слідкувати за тим, що відбувається зовні, водночас почуваючись у безпеці та убезпечивши себе від зайвих контактів та дотиків — це те, чого прагне сучасна людина. Зазвичай перископ використовується у воєнний час, що додає символізму роботі авторки. Вона пояснила «УМ»: «Цей об’єкт — презентація того, як ми бачимо зараз світ — крізь медіа, комфортно сидячи за комп’ютером удома, читаючи газети. Ми ніби фізично присутні там, на місті подій, насправді ж нас там немає».

Друга робота художниці — «Стежки» — демонструє наш щоденний пошук власного маршруту серед безлічі доріг і вулиць міста. «Стежка часто трактується як щось, зроблене в обхід влади, адже зазвичай є велика асфальтова дорога, а люди скошують свій шлях, створюючи свого роду урбаністичний протест, бажаючи мати свій власний шлях. Але ж стежка витоптана тисячами ніг, тобто вона не унікальна. Однак людина все одно сприймає її як свою, бо вона не «легальна», і людина довіряє їй, впевнюючись у тому, що вона приведе її у безпечне місце», — говорить Анна.

Також на виставці представлені нетипові для глядачів відтиски металевих об’єктів, знайдених у місті. Автор цих робiт Тарас Ковач нiби досліджує буденні образи міста, які з часом обертаються спільним спогадом для його жителів, певною абстракцією. Так, дивлячись на зображення будинків, тролейбусів, люди часто впізнають у них свій район, хоча насправді це зовсім інше місце, яке лише частково схоже на нього.

Олександр Курмаз презентує серію фотографій та відео, які були знайдені на вулиці або створені у місті тимчасових інсталяцій. Іронічний своєрідний погляд митця на життя міста простежується у таких роботах, як, наприклад, у зображенні яскравих гумових качок, які плавають у воді, що одноманітно стікає з водостічної труби на плитку.

Щоб побачити виставку, потрібно піднятися пожежними сходами на другий поверх незвичайної будівлі на березі Дніпра. Поряд із виставковим залом — невелика майстерня художників. «Споруда, в якій зараз розміщується Port Creative Hub, була збудована у шістдесятих роках і довгий час використовувалася як складське приміщення порту, тут зберігалися продукти, вино, речі», — розповіла «УМ» Валерія Корпань.