Хто породжує конфлікти

У виступі на Генеральній Асамблеї ООН Президент України Петро Порошенко скористався словом для пристрасного засудження російської агресії, зазначає Бі-Бі-Сі. На початку своєї промови він нагадав, що Україна була одним із засновників ООН і в цій ролі в 1945 році брала участь у формуванні тих принципів і засад, які визначали 70 років історії організації. Однак тепер, як і 70 років тому, за словами Петра Порошенка, Україна стала жертвою зовнішньої агресії. «Цього разу агресор — Російська Федерація, наш сусід, колишній стратегічний партнер, що легально зобов’язався підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України», — наголосив у своєму виступі Порошенко.

Президент України намагався пояснити міжнародній спільноті, що конфлікт на Донбасі не є внутрішнім конфліктом і громадянською війною. Це була його реакція на виступ президента Росії Володимира Путіна днем раніше, у якому той вкотре охарактеризував події на Донбасі саме «громадянською війною». «Мета цієї війни — змусити український народ відмовитись від свого суверенного вибору щодо побудови вільної, демократичної і процвітаючої європейської держави. Все це відбувається на тлі зрадницької риторики про братні народи, спільну історію, пов’язані мови та «приречене» спільне майбутнє. Насправді ми маємо справу з бажанням повернутися до імперських часів», — пояснив учасникам засідання глава нашої держави. Він додав, що Росія постійно створює конфлікти довкола себе, та нагадав про Нагірний Карабах, Придністров’я, Абхазію, Крим, Донбас і Сирію.

Порошенко зазначив, що Росія відмовляється визнавати свою агресію проти України, зокрема, знімаючи зі своїх військовослужбовців на Донбасі ідентифікаційні знаки. І закликав ООН вжити заходів для тиску на Росію, щоб домогтися якнайшвидшого звільнення незаконно утримуваних українців: Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та інших «політв’язнів Кремля».

Виступ українського Президента був напрочуд різким і рішучим. Глава нашої держави навіть назвав Володимира Путіна «брехуном». Але росіяни цього «компліменту» на власні вуха не почули: делегація РФ у повному складі покинула сесійну залу Генасамблеї перед початком виступу Порошенка.

У другій частині своєї промови Президент України висловив свої погляди на шляхи реформування ООН, яка після семи десятиліть діяльності переживає системну кризу. Він наголосив, що агресором в Україні виступає країна, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, і закликав реформувати систему права вето. Україна підтримує обмеження права вето постійних членів Ради Безпеки ООН у випадках масових вбивств, заявив Петро Порошенко, явно натякаючи при цьому на зловживання таким правом Росією. «Право вето не має стати актом прощення за злочини», — сказав він. І нагадав, що Росія двічі скористалася своїм правом вето в Раді Безпеки, щоб заблокувати резолюції ООН про засудження «злочинного референдуму» в Криму і про створення міжнародного трибуналу для суду над винуватцями катастрофи малайзійського «Боїнга». «Треба визнати: ООН бракує ефективних інструментів, щоб притягнути країну-агресора до відповідальності», — зазначив він. 

Хоча спічрайтери досконало попрацювали над промовою Петра Порошенка в Нью-Йорку, та в Україні вона задовольнила не всіх. Зокрема, новітній політичний опонент Президента Олег Ляшко гостро розкритикував її за брак деяких суттєвих моментів, які мали пролунати з трибуни Генасамблеї. Серйозні претензії до першого виступу глави держави, на саміті в рамках Генасамблеї, висловив у коментарі сайту «Обозрєватель» і колишній віце-спікер Верховної Ради, а тепер політолог Степан Гавриш. «Перше: ми не змогли поставити питання анексії Криму до порядку денного, хоча на минулій асамблеї вона набрала 100 голосів і була ухвалена відповідна резолюція, — зазначив він. — Приміром, теми Афганістану або Іраку є на порядку денному Генасамблеї тривалий період часу. Це означає, що тема України на ГА була відсутня».

Наголосив Гавриш і на такому моменті: «Зустріч світового лідера й арбітра Барака Обами з Петром Порошенком фактично не відбулася. Його коротка бесіда з американським президентом у кулуарах — власне, навіть не в кулуарах, а в сусідньому залі Генасамблеї, не могла бути ні значущою, ні важливою. Тоді як розмова Обами з Путіним тривала півтори години. Зрозуміло, що саме Путін виписував у ній порядок денний для України. До чого привели переговори по Україні між ними, нам не відомо. Але вони однозначно були».