Табір при дорозі

23.09.2004

      Продовжується дивна дискусія про можливе розташування в Україні табору для чеченських біженців, які нелегально прямують з Росії до країн ЄС. Вона, нагадаємо, була спровокована минулого тижня: радіо «Німецька хвиля» оприлюднило таку пропозицію, що прозвучала на засіданні міністрів внутрішніх справ Австрії та країн Балтії. Через зарубіжних дипломатів, акредитованих в Україні, «УМ» удалося довідатися, що автором цієї геніальної ідеї був представник Литви на згаданій міністерській нараді. Найбільше ж у Києві обурилися тим, що ніхто з європейських партнерів, котрі обговорювали можливість розташування на українській території табору для біженців, не здогадався бодай поставити до відома саму Україну. «Створення пункту прийому чеченських біженців у одній з країн-сусідів Росії залишається на рівні пропозиції, але це може бути й не Україна, а інша держава, що межує з Росією», — пояснив позавчора тій же «Німецькій хвилі» міністр внутрішніх справ Естонії Маргус Лейво. За його словами, учасники віденської зустрічі пропонували використати досвід регіону Перської затоки, де під час кризи 1991 року сусідні держави приймали десятки тисяч біженців. Пропозиція створити табір для чеченських біженців наразі є лише ідеєю, вона не набула конкретних рис, тлумачить далі пан Лейво.

      Проте з критикою ідеї вже виступили правозахисники, зокрема й Верховний комісар ООН у справах біженців Рууд Любберс, передає агенція УНІАН. Він присоромив європейців і закликав з огляду на події навколо бесланської трагедії не чинити спротив спробам чеченців пробитися на Захід. А в Держкомнацміграції України взагалі засуджують поділ біженців за етнічною ознакою, вважаючи його дискримінаційним, і підкреслюють, що для України є біженці-громадяни Росії, а не окремо чеченці, татари, цигани тощо.

      Проте ідеї ніколи не виникають з порожнечі, тобто проблема чеченських утікачів є досить актуальною для східної частини Союзу, скажімо, для Польщі. Так, минулої п'ятниці газета «Жеч Посполіта» опублікувала велику статтю про засилля в країні чеченців, котрі прагнуть отримати статус біженців. Тільки за вересень до МВС Польщі з проханням про такий статус звернулося 300 чеченців, які втекли з Росії, переказує «Жеч Посполіту» сайт proeuropa.info. Поляки побоюються, що бюджету в 30 млн. злотих (7,8 млн. доларів) виявиться замало для утримання нових біженців з російського Кавказу. Вже зараз тут облаштовують для них два нові табори — у містах Біла Подляска та Перемишль.

      Позаяк «українськi табори» існують винятково на рівні ідеї, підкинутої у світ невеликою групою країн Євросоюзу, то й офіційної позиції ЄС марно шукати. Так, позавчора новий представник Єврокомісії в Україні Ієн Боуг був здивований подібною постановкою питання і сказав журналістам, що, напевно, йдеться про якусь неповну чи неточну інформацію щодо таборів біженців.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>