Торг доречний

Середньоарифметичне значення між цифрами «5» і «40», як і передбачали аналітики, після численних коливань угору і вниз зупинилося на познаці «20». Саме двадцять відсотків нашого державного боргу нібито погодилися списати міжнародні кредитори. У той час, коли попервах Україна просила подарувати їй 40% боргу, а жорстка умова кредиторів звучала — не більше п’яти.

Америка дала добро

Один із найзакритіших візитів українських чиновників за кордон — поїздка міністра фінансів Наталії Яресько до американського Сан-Франциско, де розташована штаб-квартира найбільшого тримача українських облігацій фонду «Франклін Темплтон» — завершився сподівано. І хоча офіційних даних про результати перемовин української влади з кредиторами ще немає, інсайдерська інформація дозволяє стверджувати, що нам таки дозволять не повертати п’яту частину наших боргів. Це дозволить нам трохи відвести загрозу дефолту, але не означатиме автоматичного вирішення всіх проблем.

Угоду можуть підписати вже на цьому тижні. «Перемовини ще продовжуються, але пропозиція списати двадцять відсотків — це останнє, що може дозволити обом сторонам завершити боргову операцію і виконати вимоги Міжнародного валютного фонду, одна з яких — скоротити борг на 15,3 млрд. доларів уже упродовж нинішнього року», — пише британська газета «Файненшел таймс», не називаючи власних джерел інформації. Двадцять відсотків від суми нашого держборгу — це 19 мільярдів доларів. Сума сама по собі доволі значна, хоча українська влада хотіла позбутися тягаря у цілих 38 мільярдів.

Окрім списання боргу, ми отримаємо ще певну кількість приємних «бонусів», які також були предметом перемовин. Це і пролонгація платежів, і замороження купонних виплат, і можливість надання так званих компенсаторних виплат, розмір яких залежатиме від швидкості відновлення економіки та зростання ВВП. Усі ці заходи спрямовані на те, аби виконати умови Міжнародного валютного фонду для продовження фінансування: окрім економії на п’ятнадцять мільярдів, ще й забезпечення до 2020 року співвідношення державний борг/ВВП на рівні, не вищому ніж 71%. Також необхідна підтримка загальних потреб у фінансуванні з бюджету боргових операцій у середньому на рівні 10% від ВВП у 2019—2020 роках.

У самому Мінфіні інформацію про угоду надавати відмовилися: мовляв, перемовини ще тривають і всі варіанти залишаються відкритими. Проте очільник відомства може почуватися переможцем. Власні джерела інформаційної агенції «Рейтерс» пояснюють несподівану поблажливість комітету кредиторів тим, що «Україна зіткнулася з особливими обставинами». «Їхня позиція чітка: вони ніколи не вважали, що списання боргу необхідне, але для досягнення угоди вони пішли на дуже значні поступки», — кажуть в агенції.

Такої ж думки дотримується й український економіст, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. «Становище України значною мірою ускладнюється війною. Тому ми не можемо розглядати цей борг винятково в економічній площині. Політичний і військовий компоненти вкрай важливі», — каже експерт.

Сигнал прозвучав! Позитивний…

Простіше кажучи: кредитори погодилися на аргументи численних аналітиків, що з нашої країни краще взяти хоча би щось у віддаленій перспективі, ніж кинути нас у провалля дефолту, тим самим давши ще приклад іншим країнам, які можуть претендувати на цю роль. Адже, за інформацією видання «Бізнес інсайдер», станом на кінець липня нинішнього року Україна опинилася на третьому місці у переліку країн із великим ризиком дефолту.

Тепер, якщо угоду таки оформлять юридично, наші шанси на відновлення економічного зростання значно поліпшаться. «Реструктуризація боргу України була неминучою, — каже аналітик компанії «Альпарі» Олександр Разуваєв. — Це розуміли і в українському уряді, і кредитори. Для Києва це не тільки скорочення виплат, що напрочуд важливо в умовах високих воєнних витрат, а й шанс на європейську економічну модернізацію країни. Після розв’язання боргової проблеми можна розраховувати на притік капіталу, насамперед із Польщі і Західної Європи, а також створення зав’язаних на експорт у ЄС виробництв».

На думку експерта, відсоток списання не настільки важливий, як здається на перший погляд. «Головне — дати дорогу європейському капіталу», — каже Разуваєв. Утім до повного і цілковитого вирішення боргової проблеми ще далеко. Адже, як відомо, до кінця нинішнього року Україна має виплатити три мільярди доларів російського кредиту: того самого, який отримав президент-утікач Віктор Янукович за зміну політичного курсу країни з європейського на проросійський. Який і став, власне кажучи, поштовхом до Революції гідності.

Як би там не було, але три мільярди треба повертати — навіть нашому прямому ворогу, принаймні цього від нас вимагає міжнародне законодавство. Проте російська сторона вже кілька разів прямим текстом заявляла: будь-яка реструктуризація цього боргу неможлива.