Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Якщо цікаво, як живуть і поводяться випускники американських шкіл, не пропустіть детективну мелодраму «Паперові міста», що виходить у прокат цього тижня. Герої стрічки, що має вікове обмеження для дітей до12 років, — 18-літні молоді люди, які готуються до випускного. Правильний Квентін Джейкобсен ще з дитинства закохався у грайливу непосиду Марго Рот Шпігельман, яка вже кілька разів залишала без попередження дім з батьками: то мандрувала з цирком, то з рок-гуртом.
Одного разу, зовсім несподівано, Марго серед ночі кличе Квентіна допомогти їй провчити бойфренда-зрадника і сказати «фе» подружці й другові, які знали про походеньки невірного. Після дзвінка батькам про те, що «ваша донька займається сексом», зрадник вистрибує голяка до машини, яку Марго завбачливо блокує, а Квентін його фотографує. Такий компромат, із візуальним підтвердженням розміру різних частин тіла, стане рятівним, коли ловелас наступного дня захоче розібратися із Квентіном. Марго після ночі помсти зникла. Джейкобсен із двома найкращими друзями натрапляє на зачіпки-підказки, які вказують на напрямки пошуку дівчини.
У ніч пригод Марго заводить Квентіна на верхній поверх хмарочоса, де розповідає про паперові міста. Це насправді неіснуючі географічні точки, які наносять на карти, щоб викрити тих, хто збирається несанкціоновано виготовляти їх. Після мозкового штурму Квентін розуміє, що Марго перебуває саме у такій точці — за дві тисячі кілометрів від Флориди. Він туди вирушає на маминому авто разом із двома друзями і ще двома дівчатами. Подорож понад добу наповнена комічними моментами про економію часу (треба ж бо встигнути на випускний, а перед тим ще і в перукарню сходити) на походах у туалет, заправці авто і покупках у придорожньому маркеті; про зіткнення з... коровою та про перший сексуальний досвід однієї з пар.
Врешті-решт Квентін зустріне Марго, яка асоціює себе з «паперовою людиною» — не справжньою, а такою, якою її хочуть бачити оточуючі. Молоді люди навіть поцілуються, дівчина запропонує залишитися з нею у «паперовому місті», де є час на роздуми і читання книжок . Але Джейкобсен повернеться додому, щоб жити звичним життям. У кінці стрічки автори повертають глядачів до роздумів, що насправді є дивом і чи трапляється воно.
Кінокомпанія 20th Century Fox зняла стрічку «Паперові міста» за мотивами однойменного бестселера Джона Гріна. (До речі, минулого року відбулася прем’єра фільму «Винні зірки» за ще одним популярним твором цього американського письменника). Режисером став Джейк Шрейер, а головні ролі виконали 23-річна Кара Делевінь (обличчя рекламних компаній кількох відомих брендів) та 21-річний Нат Вулф.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>