Розлучення не буде

14.07.2015

Грецію не виженуть із зони євро, щонайменше до середи. Такий підсумок саміту в Брюсселі, де переговори лідерів 19 країн єврозони розпочалися в неділю увечері й тривали 17 годин — до ранку понеділка. Як повідомив по завершенні цього марафону президент Європейської ради Дональд Туск, глави держав, у яких в обігу єдина європейська валюта, досягли угоди щодо нової програми порятунку Греції. «Усе готове, щоб почати нову програму для Греції із серйозними реформами та фінансовою підтримкою», — зазначив Туск.

Важкий компроміс і незадоволена Німеччина

Деталі угоди наразі не розголошують, але її головні пункти все ж відомі з-за куліс переговорів. Йдеться про так звану третю програму допомоги — це довгостроковий пакет більш ніж на 80 мільярдів євро. Крім того, обговорюють екстрений міні-транш у розмірі 19 мільярдів — він допоможе Афінам уникнути дефолту найближчим часом.

Головний противник подальших вливань у кризову країну — Німеччина, яка вкладає в неї найбільше коштів. На думку Берліна, ситуація зайшла настільки далеко, що нові транші вже нічим не допоможуть: залишається тільки бодай тимчасово виключити Грецію з єврозони і списати борг. Однак ця пропозиція викликала вельми емоційний розкол між учасниками саміту — далеко не всі виявилися готові взяти на себе таку відповідальність, повідомляє «Євроньюз». І зрештою було вирішено, що краще піти на важкий компроміс, ніж на остаточне розлучення.

Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер запевнив: «Виходу Греції з єврозони не буде». Лідери Європейського Союзу сподіваються, що до завтрашнього дня грецький парламент ухвалить усі потрібні закони для проведення реформ. Парламенти кількох країн єврозони також мають затвердити нові домовленості з Афінами.

Наразі Єврокомісія, Європейський центробанк та Міжнародний валютний фонд позитивно оцінюють останню пропозицію Греції щодо економічних реформ і вважають, що вони можуть бути основою для ухвалення рішення з «грецької проблеми».

Куди й поділася та гордість

Справді, незважаючи на ініційований ним же референдум, який сказав гучне «ні!» вимогам кредиторів щодо проведення реформ, прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас на порозі катастрофи трохи «схаменувся». І напередодні «останніх» переговорів у Брюсселі вмовляв уже парламент Греції підтримати план вирішення боргової проблеми. І вмовив, попри те, що проект економічних реформ містить одразу кілька пунктів, проти яких греки проголосували на референдумі 5 липня.

На позачерговому засіданні в ніч на суботу грецькі депутати уповноважили делегацію Греції провести перемовини про укладення угоди щодо кредитної програми, розрахованої на три роки. За попередніми даними, Греція погодилася на підвищення податків, зокрема ПДВ, iз нинішніх 19 до 23 відсотків, у тому числі для ресторанів, а також реформування пенсійної системи, зокрема підвищення пенсійного віку з теперішніх 62 до 67 років, як того вимагають Єврокомісія та інші інституції. Також заплановано підвищення податку для судноплавних компаній, скорочення видатків на оборону на 300 мільйонів євро, приватизацію портів та скасування податкової 30-відсоткової пільги для низки островів.

Окрім того, Греція має провести реформу громіздкої роздутої бюрократичної держадміністрації. Уряд Греції має скоротити бюджетні видатки на понад 12 мільярдів євро.

Усе зробимо, тільки дайте ще мільярдів!

Спеціально створений приватизаційний фонд матиме штаб-квартиру в Греції і буде управлятися самими греками. Цього домоглася в Брюсселі грецька делегація, яка одностайно наголошувала, що передача їхніх державних спілок під управління фонду в Люксембурзі — це замах на суверенітет Греції. Ідею такого фонду за межами Греції форсувала Німеччина. Під його управління мало б піти як застава грецьке майно на 50 мільярдів євро, а це понад 20 відсотків грецького ВВП. У межах програми допомоги, яка розпочалась п’ять років тому, Афіни отримали понад 200 мільярдів євро без якихось особливих гарантій зі свого боку.

В експрес-темпі, максимум — до вечора середи, грецький парламент має ухвалити бодай три найбільш нагальні пакети законів: про підвищення ПДВ, скасування раннього виходу на пенсію та антимонопольні заходи. Лише після виконання цих умов лідери єврозони мають вирішити, чи взагалі починати переговори про новий пакет допомоги Афінам. Єврогрупа підрахувала, що до 2018 року позикові потреби Греції становитимуть від 82 до 86 мільярдів євро, а не 53,5 мільярда, як прозвітував у Брюсселі прем’єр Ципрас. Саме таку суму допомоги випрошував він до кінця червня 2018 року в обмін на обіцянки проведення реформ.

Бунт на партійному кораблі

Тим часом у лавах власної політичної сили Ципраса, лівої коаліції «СІРІЗА», розпочався бунт. Він має вирішити, що робити з понад 30 депутатами, які тепер уже відверто висловлюються проти нього і його «ганебних поступок» Брюсселю. Під час суботнього узгодження пропозиції, з якими Ципрас мав їхати на саміт лідерів єврозони, не підтримали 17 його соратників-парламентаріїв. У неділю ще 15 підписалися під листом, у якому заявляють, що прем’єр може не розраховувати на їхні голоси при голосуванні за закони, яких вимагає Брюссель.

Якщо врахувати, що в парламенті «СІРІЗА» разом із партнерами по коаліції має 162 голоси із 300, пропозиції прем’єра можуть просто не набрати необхідної більшості голосів. Щоправда, закони, які врятують Грецію від краху принаймні на даний момент, можуть підтримати депутати від опозиції.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>