День «охі»

07.07.2015
День «охі»

Греки святкують своє «охі» кредиторам. (з сайта newyorker.com.)

Танці і співи в центрі Афін тривали до пізньої ночі неділі — так греки святкували свою «перемогу» над міжнародними кредиторами. На недільному референдумі 61,3% тих, хто взяв участь у голосуванні, сказали «ні» пропозиціям Євросоюзу щодо надання допомоги Греції за умови запровадження жорстких заходів економії. Прихильними до європейських пропозицій були 38,7% виборців. Явка становила трохи більше 62%, повідомляє МВС Греції, яке здійснювало підрахунок голосів.
На центральній площі Афін Сінтагмі панувала така радість, ніби Греція щонайменше виграла чемпіонат світу з футболу. Решті Європи та світу таку ейфорію зрозуміти важко, адже це було святкування того, що греки відхилили руку допомоги і вирішили йти на дно. Але місцеві оглядачі мають своє пояснення веселощам: мовляв, греки радіють, бо «зберегли гідність». У їхньому випадку це означає «показали дулю» людям, організаціям і країнам, які позичали їм гроші, заявивши, що не збираються повертати борг «під тиском» позичальників.
У Греції є велике державне свято — День «Охі», тобто День «Ні». Відзначають його 28 жовтня в пам’ять про відповідну дату 1940 року. Тоді мільйони греків вийшли на вулиці, аби підтримати свій уряд, який сказав рішуче «ні» у відповідь на вимогу фашистської Італії дозволити її військам зайняти грецьку територію.
5 липня 2015-го стало для Греції новим «днем охі». От тільки навряд чи в майбутньому на його честь називатимуть вулиці й проводитимуть загальнонаціональні урочистості...

Народ «обмануватись радий»...

«Сказавши «ні» на референдумі, греки зробили найгірший вибір. Але тепер Європа повинна дозволити Греції залишити зону євро, щоб запобігти ризику «поширення зарази» браку реформ на інші країни і врятувати спільну валюту», — так прокоментувала вчора результати грецького референдуму газета американських бізнесових кіл «Уолл-стріт джорнел».

Голосувати проти пропозицій кредиторів, які вгатили в Грецію мільярди євро, народ закликав прем’єр-міністр країни Алексіс Ципрас. У ЄС таку позицію вважають, м’яко кажучи, нерозумною. Андерс Шойєр, лідер баварського Християнсько-соціального союзу — найменшої з трьох партій урядової коаліції Німеччини — назвав Ципраса ліваком-шантажистом, звинувативши його в «брудних прийомах» та «обмані свого народу». Обман, за словами Шойєра, полягає в тому, що Ципрас переконав грецьке суспільство, нібито можна зберегти спільну валюту євро без реформ і повернення боргів. А греки, варто зауважити, виступають проти виходу з єврозони, оскільки повернення до старої валюти, драхми, обіцяє стати надто складним і невигідним процесом.

Політики з правлячої коаліції Німеччини обіцяють заблокувати в парламенті ймовірну пропозицію про виділення Греції третього пакета фінансової допомоги. Та й опубліковані минулої п’ятниці результати соціологічного опитування свідчать, що 85% німців виступають проти подальших поступок у відповідь на шантаж Афін. А саме багата ФРН є головним «спонсором» кризової країни в Євросоюзі.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас із властивим йому популізмом назвав результат референдуму «перемогою демократії», але попередив, що країна має зробити «загальнонаціональну спробу вийти з кризи». Ципрас вважає, що греки не голосували за вихід із єврозони, а висловилися за «демократичну і солідарну Європу». «Завтра Греція повернеться за стіл переговорів і наш головний пріоритет — відновити фінансову стабільність у країні», — заявив глава уряду в телезверненні з цього приводу.

Шантаж спрацює?

Але, на думку деяких чиновників ЄС, вибір грецького народу означає пряму відмову від подальших переговорів із кредиторами. Глава Єврогрупи Йєрун Дейсселблум заявив, що результат референдуму «дуже сумно позначиться на майбутньому Греції».

Утім низка європейських чиновників позитивно поставилася до підсумків референдуму, вважаючи, що прийшов час продовжити перерваний переговорний процес. «Зараз саме час знову спробувати укласти договір, — написав у «Твіттері» міністр закордонних справ Італії Паоло Джентілоні. — Але з грецького лабіринту не вибратися, поки Європа слабка».

Міністр фінансів Бельгії Йохан ван Овертвелдт заявив, що «двері, як і раніше, відчинені», й переговори з Грецією можна відновити «буквально найближчими годинами». «Міністри фінансів країн єврозони можуть знову обговорити заходи, здатні поставити на тверді рейки грецьку економіку і відкрити їй перспективи на майбутнє», — зазначив Овертвелдт в інтерв’ю каналу VRT. Глава Європарламенту Мартін Шульц також закликав Європу не кидати Грецію у біді.

Керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер іще в неділю увечері повідомив, що вже проводить консультації з лідерами країн єврозони, а вчора вранці організував телефонну конференцію з представниками ЄС і Європейського центробанку.

Президент Франції Франсуа Олланд і канцлер Німеччини Ангела Меркель учора о 17.30 у Парижі мали зустрітися й обговорити подальші кроки щодо Греції, а на сьогоднішній вечір заплановано черговий терміновий саміт глав держав єврозони.

Нагадаємо, Європейська комісія, яка разом із Міжнародним валютним фондом і ЄЦБ входить до трійки головних міжнародних кредиторів Греції, вимагала від Афін збільшення податків і скорочення соціальної допомоги, аби країна змогла виконати свої боргові зобов’язання. Якщо після прямої відмови піти на ці вимоги кредитори й надалі намагатимуться піти на якісь поступки й домовитися з бунтівним урядом Ципраса, це може стати дуже небезпечним сигналом для інших боржників. Виходить, чим нахабніший шантаж, тим більший шанс, що його задовольнять...

Євро вже хитається

Тим часом євроскептики потирають руки. «У Греції перемогла демократія!» — прокоментував результат референдуму глава іспанської лівої партії «Подемос» Пабло Іглесіас. Його політична сила є ідеологічним близнюком грецької «Сірізи» і користується в Іспанії все більшою популярністю.

А в Греції «посипалися» перші голови. Колишній прем’єр-міністр країни Антоніс Самарас, що виступав за компроміс із кредиторами, залишив посаду голови опозиційної правоцентристської партії «Нова демократія». Наостанок у своєму зверненні він попросив європейських партнерів «не кидати Грецію напризволяще».

Учора стало відомо, що пішов у відставку міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс — «з огляду на побажання деяких членів Єврогрупи», як він сам написав у своєму блозі. Насправді Єврогрупа оголосила Варуфакіса персоною нон-грата в Брюсселі, після того як міністр назвав її пропозиції «тероризмом». Відставка ж одіозного урядовця може полегшити діалог між Афінами та Брюсселем. Передбачають, що новим міністром фінансів призначать більш поміркованого політика.

Після оголошення попередніх результатів референдуму в Греції курс євро щодо долара та японської єни на світових фондових біржах опустився, що спонукає Брюссель до відновлення переговорного процесу. Але після відставки Варуфакіса європейська валюта знову дещо зміцнилася, що також частково свідчить про можливість досягнення домовленості.

Якщо ж така домовленість не відбудеться, мільйони греків втратять заощадження, компанії збанкрутують, у країні можуть катастрофічно скоротитися запаси продовольства, пального й медикаментів. На півночі Греції вже відчутні ознаки кризи — з огляду на брак готівки у євро там почали приймати до сплати болгарські леви.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>