Велика грецька проблема

На межі дефолту, виходу з єврозони і навіть із Європейського Союзу зависла Греція в останні кілька місяців, і з кожним днем опускається дедалі глибше в провалля. Але падіння Афін — не в інтересах обох сторін. Тож, незважаючи на сміливі заяви грецького центробанку про готовність піти в «самостійне плавання» і передвиборчі обіцянки нинішнього прем’єр-міністра Алексіса Ципраса, що жодних соціальних виплат у Греції скорочено не буде, і грецьке, і брюссельське керівництво шукають компроміси. Позавчора, в неділю, прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас зателефонував канцлеру ФРН Ангелі Меркель, президенту Франції Франсуа Олланду та президенту Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру і запропонував новий вихід із грецької боргової кризи. У заяві грецького уряду з цього приводу, яку цитує «Німецька хвиля», зазначається, що пропозиція є «вигідною для всіх сторін угодою, яка принесе остаточне вирішення проблем».

Чи Ципрас обіцяв проведення реформ з метою економії в його країні, не уточнюється. Досі Греція рішуче виступала проти урізання пенсій та збільшення податку на додану вартість, чого вимагав від неї Міжнародний валютний фонд. Вимога кредиторів, на яку Греція дала згоду, — це вихід на один відсоток профіциту бюджету. Минулої п’ятниці кредитори вкотре не знайшли спільної мови з Афінами. Після чого Ципрас, виступаючи на економічному форумі у Санкт-Петербурзі, заявив, що в проблемах Греції винен Євросоюз, який «виявився неготовим реагувати на економічні зміни у світі».

Як наголосив у неділю, коментуючи грецьку кризу, Франсуа Олланд, «часу залишилося небагато, кожен день — на вагу золота». «Переговори мають тривати заради досягнення порозуміння», — цитує президента Франції інформагенція «Рейтер». Водночас він зауважив, що потрібно зробити все, аби Греція залишилася в єврозоні. Італійський прем’єр-міністр Маттео Ренці на спільній із Олландом прес-конференції заявив, що є можливість досягнути домовленості.

Голова найбільшого банку Греції Люка Кацелі вважає, що буде «божевіллям» не скористатися можливістю досягнути домовленості.

Учора, 22 червня, міністри фінансів єврозони, куди входять 19 країн, зустрілися для обговорення подальших дій щодо грецької кризи. Також у понеділок увечері шляхи виходу з кризи розпочали обговорювали на терміновому саміті глави держав і урядів країн, що входять до єврозони.

Греція тим часом — за крок до банкрутства. Днями в Афінах відбулися протести проти перспективи виходу з єврозони та з вимогами до уряду порозумітися з кредиторами. Країна має виплатити Міжнародному валютному фонду 1,6 мільярда доларів до кінця місяця, аби уникнути дефолту, а також можливого виходу із зони євро. Прості греки змучилися від невизначеності. Впродовж останнього тижня вони зняли з банківських рахунків понад 3 мільярди євро, що загрожує крахом банківської системи. Хоча частина з них упевнена, що повернення Греції до драхми в Брюсселі не допустять. Але надалі залишається загроза, що Греція може оголосити дефолт уже 30 червня.

Водночас колишній голова Європейської Ради Герман ван Ромпей наголошує, що вихід Греції з єврозони вкрай небажаний, адже матиме значні геополітичні наслідки. Зокрема — й у протистоянні Росії з Україною. За його словами, Москва від такого варіанта лише виграє, адже для неї важливо бачити Європу ослабленою. «Це рішення впливатиме не на одне покоління», — попередив екс-очільник ЄС.

І хоча найбільше, за словами Ромпея, від такого рішення постраждає грецький народ, чималих прикрощів втрата одного з членів завдасть і єврозоні, адже зростуть побоювання щодо можливості таких криз і в інших державах.

А ТИМ ЧАСОМ...

На тлі фінансової паніки в Греції Європейський центробанк оголосив про те, що грецькі банки, можливо, не працюватимуть 22 червня — в день позачергового саміту ЄС, де ключовим питанням стане тема боргових проблем Греції.

Туристам, які прямують у Грецію, рекомендують брати з собою достатню кількість готівкової валюти.