ELКРАВЧУК в образi.
У тому, що пан Кравчук є натурою непересічною, всі ми переконувалися неодноразово. То вбранням своїм сценічним подивує, то кліпом з «підковиркою», то до ніг пані Мельпомени впаде, обравши для цього сцену Харківського театру — словом, не дає співак своїм прихильникам нудьгувати. А незабаром планує знову вразити їх своїм талантом — артист закінчує роботу над альбомом, першою ластівкою якого стане 26 вересня на каналі М1 всеукраїнська прем'єра кліпу «Ти повір — ти не вір. Гамлет».
Два роки роботи ELКРАВЧУКа під керівництвом ще одного майстра епатажу Андрія Жолдака далися взнаки. Співак настільки увійшов у образ свого героя, що вирішив не розлучатися з Гамлетом і в іншому, шоу-бізнесовому житті. Навіть назву кліпу запозичив із шекспірівської п'єси в перекладі Юрія Андруховича (підпис Гамлета в листі до Офелії).
Однак не тільки в назві полягатимуть запозичення новітнього доробку ELКРАВЧУКа: його стилістика побудована на красі пітьми; це вже щось таке готичне, та й в основу відеокліпу «Ти повір...» лягла картина Босха «Сад земних насолод». Змінюється час, змінюються смаки, та й ми самі змінюємося...
Музика, яку зараз пишуть у студії «Гадюкіни рекордз», буде таким собі симбіозом агресивної електроніки, скреготливого року, симфоніки плюс етнічні ритми. Співак запевняє, що подібна естетика його нових творів зберігатиметься й у концертних живих виступах.
Над музикою «шекспірівського» ELКРАВЧУКа працюють екс-Брати Гадюкіни, які на додаток готують іще й купу реміксів до композицій. Співпраця поміж іменитими музикантами виникла не на порожньому місці: ELКРАВЧУК і Брати Гадюкіни є друзями ще з 90-х, і зараз ця дружба перетворилася ще й на творчий союз.
Невдовзі після телепрем'єри кліпу «Ти повір — ти не вір. Гамлет», на початку жовтня, вийде й диск ELКРАВЧУКа — «Ти не вір». Він міститиме однойменну пісню, три ремікси до неї та відео. Випуск повнотривалої платівки запланований на початок 2005 року.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
