Коронавірус: хто має зробити друге бустерне щеплення
В Україні дозволили робити бустерну дозу від COVID-19 окремим категоріям населення. Таке щеплення можна отримати через за 4 місяці після першого "бустеру". >>
Діти батьків, які курять, з великою імовірністю матимуть цю згубну звичку в майбутньому, адже звикають до сигаретного диму змалку. (з сайта p-p.com.ua.)
Те, що паління відчутно шкодить здоров’ю, — аксіома, яка не потребує додаткових підтверджень. Цій темі присвячений не один науково-дослідницький трактат, і лікарі, підсумовуючи власний досвід лікування хворих із «нікотиновими діагнозами», тривожно констатують: кожна викурена сигарета завдає відчутного удару по організму курця.
Однак навіть той факт, що особисто ви не курите і свідомо дотримуєтесь здорового способу життя, зовсім не гарантує, що уникнете недуг, пов’язаних зі згубним впливом тютюнового диму. Ідеться про так зване пасивне куріння, до якого нас мимоволі залучає товариство курців. А лікарі вважають: бути «пасивним» курцем іноді ще небезпечніше, ніж «активним». Чому?
Сигарета, яка горить, — джерело диму, який містить велику кількість висококанцерогенних речовин, наголошують лікарі. Непоправну шкідливу дію на організм чинять фенол, аміак, ціаністий водень, окис азоту, радіоактивний полоній. Фахівці стверджують, що обвуглена частина сигарети виділяє в повітря майже п’ятсот газоподібних компонентів. І кажуть, що найнебезпечніший із них — оксид вуглецю, який, проникаючи через легені в кров, з’єднується з гемоглобіном, перешкоджаючи руху кисню до тканин організму.
Тому не дивно, що людина, яка перебуває з курцем в одному приміщенні або, скажімо, змушена стояти поруч на зупинці громадського транспорту, вдихає велику кількість тих шкідливих речовин — навіть більшу, ніж сам курець. «Так, пасивні курці ризикують захворіти тими ж недугами, що й активні, — переконана Олена Зайчук, столичний лікар-терапевт. — Передусім маю на увазі хвороби серцево-судинної системи, органів дихання. Під час «вимушеного» куріння людина захоплює у свої легені радіоактивні частинки, які потім розносяться з кров’ю по всьому організму, осідаючи в кістковому мозку, тканинах печінки, підшлункової залози, лімфатичних вузлах».
Майте на увазі, що ні прочинене вікно, ні кондиціонер швидко й ефективно не позбавлять приміщення тютюнового диму. Дим навіть від однієї сигарети може зберігатися в кімнаті протягом 2,5 години. Він осідає на килими, одяг, меблі, стіни, а потім його вдихають люди, які туди потрапляють. Медики звертають увагу, що 8-годинне перебування в закритому прокуреному приміщенні рівнозначне 5 викуреним сигаретам. Фахівці доводять: пасивне куріння є важливим фактором розвитку раку легенів.
Якщо вплив тютюнового диму на організм триває короткий час, то нікотин із нього швидко виводиться. Однак через тривалий контакт із вторинним сигаретним димом людина неминуче потерпатиме від кашлю, болю в горлі та головного болю, слабкості, запаморочення, подразнення очей. Згідно з даними ВООЗ, пасивне куріння на третину збільшує ризик захворювань серця і легень, а в деяких випадках ризик захворіти на рак трахеї і порожнини рота зростає в кілька разів. «Пасивний» тютюновий дим викликає звуження судин, спричиняючи атеросклероз та інші судинні захворювання. «Курці мимоволі» частіше хворіють на обструктивний бронхіт, у них може розвинутися гастрит, з’явитися схильність до закрепів або діареї, вони більш вразливі до туберкульозу.
До речі, батьки, які курять, мають пам’ятати: імовірність того, що їхня дитина в майбутньому також палитиме, дуже велика, адже регулярне вдихання тютюнового диму призводить до звикання.
Українське законодавство передбачає покарання за куріння в громадських місцях. І якщо на транспортній зупинці вам не вдасться переконати курця поважати ваші права (велику роль відіграє внутрішня культура і виховання того, хто палить), то в закладах громадського харчування можете апелювати до керівництва кафе чи ресторану, де ваше право не дихати згубним тютюновим димом порушують інші відвідувачі.
В Україні дозволили робити бустерну дозу від COVID-19 окремим категоріям населення. Таке щеплення можна отримати через за 4 місяці після першого "бустеру". >>
Українські медсестри отримали полегшені жіночі бронежилети для роботи на передовій >>
Лікар з 20-річним стажем, доктор медичних наук, завідувач кафедри Полтавського державного медичного університету Сергій Панасенко, який нині рятує воїнів-захисників, нагороджений «медичним Оскаром». >>
Зважаючи на те, що країна-терорист не дотримується жодних законів та правил ведення війни, кожен українець повинен знати базові правила поведінки у випадку надзвичайної ситуації будь-якого характеру. >>
На Черкащині 11 лікарень отримали медичне обладнання, комплектуючі та витратні матеріали до нього, закуплені МОЗ та Світовим банком. >>
Із 1 серпня українці почнуть отримувати електронний рецепт на антибіотики від сьогодні. Така можливість буде доступною в закладах, які підключені до електронної системи охорони здоровя. >>