Війна без прикрас

23.04.2015

Анексія Криму, трагедія в Одесі, кримський «референдум», долі звичайних жителів окупованих територій — основні репортажі з місця подій «новоспеченої» книги «Війна на три букви», презентація якої цими днями відбулася в Києві. Автори — український журналіст Артем Чапай та російська журналістка Катерина Сергацкова — побували в найгарячіших точках протистоянь на сході України, поспілкувалися з українськими солдатами та місцевими жителями по обидві лінії фронту, аби показати війну такою, як вона є.

Це живі історії про долі людей, які вже звикли до життя під вибухами і пострілами, портрети тих, хто бореться за Україну, й тих, хто готовий на все заради «руського міра». Спочатку ці репортажі викладалися у друкованих ЗМІ або інтернеті. Згодом з’явилася ідея видати книгу, яка об’єднала б історії очевидців подій в Україні від 22 лютого минулого року до початку 2015-го. «Ми намагалися не акцентувати увагу на високій політиці, а розповісти про зміни, які відбулися у свідомості суспільства», — ділиться враженнями авторка книги Катерина Сергацкова.

Для неї найзворушливішими є історії людей, котрі потрапили в полон. Приміром, репортаж про художника Сергія Захарова під псевдонімом «Мурзилка». Чоловік потрапив до рук сепаратистів через карикатури на Гіркіна, Моторолу та інших бойовиків («УМ» свого часу писала про ці інсталяції. — Ред.). Саркастичні полотна художник виставляв просто на вулиці. Чоловік зізнається: розумів, що ризикує, але по-іншому не міг. Висміювання лідерів ДНР обернулося «донецькому Бенксі», як його вже охрестили, двома місяцями полону. На щастя, після звільнення волонтери допомогли йому виїхати і знайти житло у Києві. Нині Сергій Захаров — популярний вуличний художник, який став героєм для всієї України.

Ця історія зі щасливим кінцем — одна з тисяч тих, які ілюструють долю інших біженців. Втім, основна частина книги — про будні місцевих жителів, їхні думки та сподівання. Автори стверджують, що за час перебування на окупованих територіях вони зрозуміли одне: майже рік під обстрілами змінив світогляд жителів Донецька. Для місцевих уже не важливо, яка наразі влада. Вони турбуються про власне життя, здоров’я та найбільше прагнуть миру.

До речі, у книги є і третій автор, москвич Володимир Максаков, — до книги увійшов один його матеріал. Чоловік поїхав на Донбас із цікавості, прикинувся там навіть «своїм», аби краще зрозуміти настрої ДНР. Репортаж Володимира з передової — про його перебування в полоні бойовиків. «Завдяки тому, що у книзі троє авторів, і в усіх різний досвід, — книжка виходить доволі об’ємна. До того ж тут є свідчення місцевих жителів, які пережили суворі випробування», — наголошує Артем Чапай.

Як зізнаються автори, висвітлювати події на Донбасі вони почали випадково. До розгортання конфлікту на сході України Антон працював журналістом у новинах, Катерина писала про події культурного та громадського життя у Росії. «Кричуща потреба показати людям справжню, об’єктивну картину війни змусила обох опинитися на лінії фронту», — каже Катерина.

У планах авторів — продавати книгу в Росії та Криму. Звідти вже є запити. Поки що існують певні технічні причини, які заважають реалізації цього проекту, але Антон та Катя сподіваються, що їм вдасться їх усунути. А от в українських книгарнях «Війна на три букви» — уже на полицях.