Промислова реанімація

15.09.2004

      Що б там не казали офіційні джерела інформації, а в те, що валовий продукт в Україні зріс більш як на 13 відсотків, якось не віриться. Здавалося б, це зростання повинно було забряжчати реальними грошима у кишенях пересічних українців, але вони того не помітили. Отож народові пропонують черговий пропагандистський «пшик», сконструйований політтехнологами за поданням Кабміну. Розрахунок на те, що котрийсь із наївних громадян все-таки перейметься довірою до уряду й побіжить викреслювати з виборчих бюлетенів прізвища інших кандидатів, які не позначили себе промовистими літерами «Я» на синіх футболках.

      Утім якщо «танцювати» від офіційної статистики, то зовні все, наприклад у Рівному, справді виглядає непогано. І, напевне, в чомусь так воно і є. Принаймні не довіряти інформації міського управління економіки якось не випадає. Ось, скажімо, дані, які було оприлюднено щодо роботи найпотужнішого в області й, напевне, не останнього в Україні підприємства «Рівнеазот». Прес-служба ВАТ нещодавно заявила, що за шість місяців нинішнього року тут одержали понад 31 мільйон гривень чистого прибутку. А оскільки питома вага Рівнеазоту в загальному обсязі промислового виробництва міста становить понад 52 відсотки, то стає зрозуміло, що саме показники хіміків впливають на міську статистику.

      Ця «промислова реанімація» для Рівного важить чимало. Нагадаємо, що спочатку 58,85-відсотковий пакет акцій цього підприємства перебував у оперативному управлінні облдержадміністрації. До речі, один із заступників голови обладміністрації Анатолій Юхименко розпоряджався цими акціями настільки «вдало», що до суду вже потрапила справа про банкрутство Рівнеазоту. Потім, у вересні 2003 року, згаданий пакет перекупила компанія «Райффайзен Інвестмент Україна». Новий власник ВАТ «Рівнеазот» інвестував у виробництво понад 40 мільйонів гривень. У результаті на ВАТ зросли обсяги виробництва. Що ж до реалізації готової продукції, то нині її відвантажили споживачам на 102,5 відсотка від запланованого.

      Відверто кажучи, така статистична картина будь-кого могла б налаштувати на оптимістичний лад. Тим більше, що офіційно повідомляється, нiби стабільно працюють і нарощують обсяги виробництва інші ВАТ та підприємства різних форм власності Рівного: завод високовольтної апаратури, фабрика нетканих матеріалів, МПП НВФ «Продекологія», ТОВ «Акватон» тощо.

      Але дещо змусило сумніватися в правдивості цих зведень. Скажімо, кореспондент «УМ» звернувся до керівництва одного з підприємств, які, за статистичними даними, «працюють і збільшують обсяги», і попросив поділитися досвідом, як пощастило відродити виробництво на одному з обласних велетнів доперебудовних часів. Але у відповідь довелося почути відмову: не час, мовляв, хвалитися, бо проблеми обсідають, і взагалі...

      Власне, ситуацію можна зрозуміти: на працюючі підприємства лягає додаткове навантаження через те, що інші практично стоять, а це завод електронно-вакуумних приладів «Газотрон», радіозавод... Ті крихти продукції, які нині тут виготовляють, не порівняти з їхніми колишніми обсягами виробництва. І цифри «здобутків» є фактично тим «мертвим якорем», який хоча й дозволяє говорити про відродження рівненської промисловості, але водночас засвідчує, що відбувається воно усе ж таки недостатніми темпами.

      Поки що радує вже те, що у місті скорочується кількість безробітних. Скажімо, якщо у 2000 році вулицями обласного центру вешталося 7 відсотків працездатного населення, то в 2003-му рівень безробіття впав до 2,5 відсотка. Люди зайнялися дрібним бізнесом. Декому випадає зіпнутися на ноги і наростити м'язи. Наприклад, ЗАТ «Агроресурс» із малого підприємства зросло до промислового і нині посіло п'яте місце у Рівному з темпу нарощення обсягів продукції. Тут виготовляють 102 види газових котлів, а заробітна платня робітника становить у середньому 1405 гривень. Для області, де середня зарплата по місту ледь більша за 500 гривень, погодьтеся, це відчутний успіх.

      Але тут ми втрапляємо в іще одну халепу від статистики. Адже середній рівень заробітної плати, встановленої в місті (а тим більше в області) значною мірою залежить від того, що показують на Рівнеазоті та РАЕС. Насправді ж заробляють в обласному центрі не набагато більше за прожитковий мінімум. Крім того, не забуваймо: та сама статистика свідчить, що 21 підприємство Рівненщини вже мають збитки у сумі 7,9 мільйона гривень. І якщо когось ці цифри не лякають, то, повірте, тим, кому доведеться через ці збитки економити на власному харчуванні, буде несолодко.