Люстраційні пристрасті

17.04.2015
Конституційний Суд не часто потрапляє у ньюзмейкери. Коли ж таке стається, йдеться зазвичай про щось дійсно важливе. У четвер 16 квітня КСУ почав провадження щодо конституційності закону про люстрацію. Подію супроводжував мітинг на дворі та складні моменти у судовій залі. Будівлю суду пікетували представники «Свободи», Радикальної партії, «Народного руху», а також низки громадських організацій — цей контингент мітингарів був за закон і проти визнання судом його неконституційності. Ті ж, хто наполягав на скасуванні закону про люстрацію, стояли неподалік. Обидва табори були не надто чисельними та співіснували під пильним наглядом міліції.

Через що ламають списи

З приводу розгляду конституційності окремих положень Закону «Про очищення влади» до КСУ зверталися тричі. Два звернення надійшли від Верховного Суду і одне — від 47 народних депутатів. У законі йдеться про заборону певним особам, що підпадають під дію люстрації, обіймати державні посади протягом 10 років. Якщо зовсім коротко, то табу на професійну діяльність торкається тих, хто служив суддею або представляв Вищу раду юстиції, судову адміністрацію чи Вищу кваліфікаційну комісію суддів упродовж 2010—2014 років. А також — у той самий період часу — обіймав посаду Президента, Прем’єра, члена уряду, голови Нацбанку, керівника силової структури тощо. Вивчивши всі ці положення, КСУ має винести вердикт: відповідають вони чи ні духу й букві Конституції України.

Однак іще перед початком слухань виник малоприємний інцидент. Судді КСУ заявили, що «навколо єдиного органу конституційної юрисдикції штучно створюється ситуація напруги та недовіри». Простіше кажучи: на суддів здійснюють тиск і втручаються у їхню роботу. Хто саме чинить таке неподобство, не уточнювалось. Йшлося про неназваних «народних депутатів, представників правоохоронних органів та громадських діячів». Заяву цю поширила прес-служба суду, тобто вона, по суті, була анонімною. Згодом шестеро суддів обурились такою непрофесійною роботою власних речників і підготували своє звернення до голови КСУ Юрія Бауліна. Мовляв, такі скандальні заяви можуть бути оприлюднені тільки за погодженням із самим судом, а КСУ на це добро не давав.

Петренкові — відмовити, Ємця — задовольнити

Перед початком слухань Юрій Баулін поінформував присутніх, що з 16 суддів КСУ у розгляді справи беруть участь 14 осіб. Ніхто з них не скористався правом самовідводу, а відтак засідання триватиме. Майже відразу судді вийшли у нарадчу кімнату — вирішувати долю клопотання від міністра юстиції Павла Петренка. Петренко попросив суд відкласти розгляд справи до ухвалення змін, які планується внести до закону про люстрацію. І хоч таке звернення виглядає цілком логічним, суд, порадившись сам із собою, постановив клопотання Петренка відхилити.

А тим часом були й інші звернення. Представник Верховної Ради у Конституційному Суді Анатолій Селіванов попросив залучити до розгляду справи громадського активіста Карла Волоха, директора департаменту Міністерства юстиції з питань люстрації Тетяну Козаченко і міністра Петренка. Інший посланець парламенту — Леонід Ємець — запропонував суду допитати як свідків 231 депутата парламенту, а також колишнього спікера Ради, секретаря РНБО Олександра Турчинова, а ще залучити до процесу колишніх суддів КСУ Миколу Козюбру й Івана Домбровського. А ще Ємець також клопотав про відтермінування розгляду справи.

На це прохання суд несподівано пристав. Суддя Баулін дозволив відкласти вивчення справи, зазначивши, що «про дату початку розгляду буде повідомлено додатково». Чому в аналогічному клопотанні було відмовлено міністру юстиції — так і лишилось загадкою. Але на цьому фортуна від Ємця відвернулася: інші його прохання, на кшталт допиту Турчинова, були судом відхилені.

Семеро зайвих

Напередодні суду міністр Петренко зазначав, що має сумніви в об’єктивності КСУ. Семеро суддів iз його нинішнього складу свого часу працювали на Януковича і, зокрема, виконували його замовлення щодо обґрунтування зміни Конституції. Ці семеро і можуть заблокувати процес, поділився Петренко побоюваннями в інтерв’ю каналу «Україна» (недарма жоден iз суддів не взяв самовідвід. — Авт.).

Утім, незважаючи ні на що, міністр підкреслює: його очікування від процесу є «позитивними». Що ж стосується правок до закону, то вони виконані у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії і мають надійти на розгляд Верховної Ради вже найближчим часом.

До речі, поки у КСУ розглядають «чужу» люстрацію, представники Радикальної партії пропонують Конституційному Суду очиститись самому. А точніше — попросту ліквідувати таку інституцію. Депутат від РПУ Ігор Мосійчук зазначає, що «негідники в мантіях, які наразі працюють у Конституційному Суді і які свого часу допомогли Януковичу узурпувати владу, не мають жодного морального і юридичного права розглядати подання про відповідність до Конституції закону про люстрацію». Радикальна партія заявляє, що готує проект постанови про ліквідацію КСУ до розгляду у Верховній Раді.