Військова політика — відсутність стратегії: внутрішня криза України та нові виклики
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
Учора в Києві на спеціальній церемонії в «Мистецькому арсеналі» Президент Петро Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 19 березня Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», який, власне, має дати змогу нарешті створити в Україні не залежне ні від товстосумів, ні від влади суспільне мовлення.
Помпезний захід в «Арсеналі» — за участю Президента, Прем’єр-міністра, чиновників та фахівців — назвали презентацією суспільного мовника. У прямому ефірі його транслювали Перший Національний телеканал та Українське радіо, які й будуть базою суспільного мовлення.
Нагадаємо, що за основний норматив про суспільне мовлення проголосував парламент попереднього скликання майже рік тому, 17 квітня. Допрацьовували закон ще впродовж року.
«Це той закон, якого Україна чекала 23 роки. То у влади не вистачало волі, то майже завжди не було бажання цим займатися, бо влада завжди хотіла контролювати медіа-простір і вважала, що ввести суспільне телебачення — це просто випустити джина з пляшки. Це — та ціна, яку влада має платити за демократію», — заявив Президент України у своєму виступі. І додав: «Зараз ми починаємо дуже обнадійливу дорогу від Першого Національного до Бі-Бі-Сі. Сподіваюся, що й новини будуть професійними та об’єктивними».
Порошенко пояснив, чому вагався з підписанням: «Мені не подобається, що в раді (наглядовій раді новостворюваного суспільного мовника. — Авт.), яка буде призначати керівництво, будуть політики. Їх там не має бути. Я думаю, це тимчасове явище. Політики мають зробити останній крок до незалежності суспільного телебачення і дати змогу формувати керівництво громадським організаціям і журналістам, щоб вони самі несли відповідальність і за якість, і за неупередженість, і за незалежність і від політиків, і від товстосумів. Це також є процес деолігархізації нашого суспільства». Президент пообіцяв, що з цього приводу спрямує до парламенту свої пропозиції.
Коментуючи сенс суспільного мовлення, Порошенко зазначив: «Я на багато що готовий, щоб зберегти свободу слова і демократію в Україні... Я впевнений у тому, що це дитя, яке народжене від двох майданів, Майдану помаранчевого і Майдану Гідності, — у нього все буде добре... Тепер в українських журналістів [суспільного мовлення] залишаються лише два обмеження — це муза, бо не до всіх вона приходить, і Закон, якого треба дотримуватись».
Відучора ж Перший Національний змінив логотип. Тепер на екрані буде напис UA:Перший. Натомість юридично Національний суспільний мовник України може з’явитися, навіть за оптимістичними прогнозами, не раніше ніж через півроку.
Зураб Аласанія, генеральний директор Нацтелекомпанії:
— Суспільне мовлення складатиметься з двох телевізійних та трьох радіоканалів, матиме інтернет-платформи, заходитиме в мобільні пристрої тощо. Перший телеканал СМ буде інформаційним, другий — надаватиме аналітичні та освітні матеріали різної тематики.
Перший радіоканал СМ «претендує на те, щоб задовольнити всіх і одразу», другий буде сценою для експериментів та новаторства, третій — каналом культури.
Крім цього, передбачено створення повноцінного регіонального мовлення, канали якого працюватимуть на свої регіони та на центральний канал Суспільного телебачення.
Віктор Таран, політолог:
— В Україні настав кінець державно-пропагандистському телебаченню. Президент підписав закон про суспільне мовлення, запустивши реформу державного пострадянського телебачення. Закон передбачає двоетапний процес створення суспільного мовлення, на який піде орієнтовно півроку. Спочатку всі телерадіоорганізації, на базі яких створюється суспільне мовлення, мають приєднатися до Національної телекомпанії, а потім уже сама НТКУ перетворюється на акціонерне товариство (ПАТ).
Суспільне мовлення — це загальноєвропейська практика, яка дає можливість створити в Україні справжнє телебачення, що буде утримуватися за кошти громадян і відповідно слугувати їх інтересам, а не обслуговувати «хотєлки» влади. Це стосується і регіональних державних каналів. Ера придворних ЗМІ регіональних баронів невідворотно завершується.
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
Теракт у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол» 22 березня 2024 року став наймасштабнішим актом тероризму після історії з виставою «Норд-Ост», коли загинули 170 людей, включно з десятками нападників. >>
Інформаційні стрічки третього року великої війни регулярно повідомляють про нові ядерні загрози та нові хвилі російських навколоядерних фейків. >>
Президент Зеленський призначив голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка на посаду секретаря Ради національної безпеки й оборони. Перед тим він звільнив з цієї посади Олексія Данілова. >>
Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель вважає беззаперечними воєнними злочинами останні російські ракетні атаки по Україні. >>
Господар Білого дому також закликав Палату представників нарешті ухвалити закон про додаткове фінансування для України, Ізраїлю й Тайваню. >>