Розкіш спілкування

Нинішні учасники бойових дій на сході — це чергове покоління, якому доведеться тривалий час жити з психологічними проблемами, визнають психологи. Вони стримані, мовчазні, інколи різкі, гостро реагують на провокативні запитання. Чимало з них страждає від безсоння. Кожен з них входить до групи ризику, бо часто за твердим поглядом та впевненою ходою приховується симптоматика посттравматичного синдрому. Не меншого стресу зазнають і ті, хто втратив рідних на війні. Декому з них довго не віриться, що близької людини вже немає...

Наприкінці березня у Вінниці відкрили Центр правової та психологічної допомоги для бійців АТО та членів їхніх сімей. Нині тут працюють п’ятеро юристів та дванадцятеро психологів. Створили центр волонтери за підтримки місцевих підприємців. Ініціаторами створення стали голова наглядово-координаційної ради громадських організацій та волонтерів при Військово-медичному центрі Олена Верлан-Кульшенко та координатор волонтерської групи психологічної допомоги солдатським сім’ям «Збережи душу» Людмила Євсєєва.

Психологи стверджують, що після напруги бойової ситуації багатьом важко буває звикнути до мирного життя. «За час перебування в зоні АТО я звик бути у постійній напрузі, спати упівока. А повернувшись, ніби потрапив у іншу реальність. Тут тихо, спокійно, жодного натяку на війну, але війна залишилася у мене всередині — постійно крутишся, прислуховуєшся. Усе, що пережив на фронті, почало накривати вдома», — зізнається один із бійців Ярослав Солігор. «Воєнний стрес тривалий, і якщо не буде моральної, психологічної комплексної допомоги, то це призведе до хроніфікації, а далі до посттравматичного синдрому. Він за собою тягне неконтрольовані прояви агресії. Після повернення у людини загострюються усі відчуття, посилюється інстинкт самозбереження — вона інакше реагує на життя, яке вирує навколо», — пояснює психолог Людмила Євсєєва.

Не меншої допомоги потребують і ті, хто втратив на війні близьких. «Мене навчили, як справлятись із панічним страхом, як жити далі, що робити. Але й до сьогодні усвідомлення, що чоловіка вже немає, не прийшло. Ми його досі чекаємо», — розповідає вінничанка Галина Бухова-Кулібаба, чоловік якої загинув під Попасною. Психологи допомагають їй пройти ще одне випробування — змиритись із тим, що її 12-річний син хоче вступити до київського військового ліцею.

У багатьох учасників АТО виникають і проблеми з документами та підтвердженням свого статусу. «Я дотепер не отримав документи про те, що був в АТО. Батальйон уже перейменували, він має інший номер частини, а як нам бути? До кого звертатися? Хто допоможе? Тому добре, що створили такий центр, що є такі люди, які піклуються про тих, хто вже повернувся, і хто ще воює в районі бойових дій», — розповів «УМ» колишній боєць «Айдару» Євген Мотицин.

Юристи центру допомагають у вирішенні й інших правових проблем. «Це оформлення документів на отримання інвалідності, допомога з оформлення соцзабезпечення, отримання земельних ділянок, пільг, оформлення санаторного лікування. Є і питання, пов’язані з притягненням до кримінальної відповідальності», — пояснює волонтер центру Олена Верлан-Кульшенко.

Волонтери центру вивчають досвід колег, шукають нові рекомендації, науковий підхід. Утім, вони визнають, що найчастіше їхнім відвідувачам необхідно просто виговоритися. Як писав відомий французький письменник Антуан де Сент Екзюпері: «Найбільша розкіш у житті — це розкіш людського спілкування».