Бусики для ртутних ламп

12.03.2015
Бусики для ртутних ламп

Відпрацьовані енергоощадні лампи невдовзі отримають «друге життя».

У Львові до кінця нинішнього року планують запустити завод, що перероблятиме енергоощадні лампи. Такий екологічний проект на теренах України реалізують уперше. Департамент екології Львівської міської ради спільно з громадською екологічною ініціативою отримали грант Євросоюзу і створюють у місті муніципальну систему збору відпрацьованого електричного обладнання. У першу чергу це стосується використаних енергоощадних ламп, хоча в перспективі на заводі можна буде переробляти й інші побутові пристрої, що містять ртуть, наприклад, ртутні термометри.

На підприємстві використані лампи розбиратимуть на складники, які згодом перероблятимуть. Обладнання окремо сортуватиме скло з ламп, алюмінієві патрони, ртуть та люмінофор — речовину, що світиться. Лінія буде абсолютно автоматизована. На ній працюватимуть лише двоє людей. 

Загалом завод разом iз проектами та оформленням дозволів обійдеться в один мільйон триста тисяч євро. Більшість коштів — грант Євросоюзу, 11% вартості заплатить міська влада, ще трохи додасть Люблінський муніципалітет. Будує завод ДП «Боднарівка» ЛКП «Зелений Львів» у межах проекту «Створення муніципальної системи поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування в місті Львові з використанням досвіду Любліна» в рамках транскордонної співпраці Україна—Польща—Білорусь.

Чи не найдорожче — закупівля обладання. Воно вартує 700 тисяч євро і виготовляється на замовлення шведською фірмою. Частина його вже перебуває в Україні, другу чекають незабаром. Варто зазначити, що ідея переробки люмінесцентних ламп у місті обговорювалася вже давно, але навіть отримавши грантові кошти, довелося ще чекати дозволу з Міністерства охорони здоров’я.  

«Використані енергоощадні лампи, як і батарейки, залишаються найнебезпечнішими відходами, що забруднюють навколишнє середовище, — говорить Андрій Галушка, керівник управління екології Львівської міської ради. — В Україні досі не налагоджено систему збору таких відходів. Тож ми вирішили зробити завод, який здатен буде переробляти енергоощадні лампи усього мільйонного Львова».

Розташовуватиметься переробний завод у промисловій зоні міста, як того і вимагає чинне законодавство. При будівництві будуть дотримані всі санітарні норми, запевняють у міській раді. Наразі проект проходить численні експертизи. І хоча отримання дозвільних документів триває місяцями, чиновники незабаром чекають ліцензії з Міністерства екології та природних ресурсів. 

Певна річ, побудувати завод мало, треба налагодити ще й збір та доставку відходів. Для цього вже купили два мікроавтобуси, які спеціально переобладнали для транспортування відпрацьованих люмінесцентних ламп. Такий транспорт обійшовся в більше ніж 200 тисяч гривень. Усередині екобусів є полички з обмежувачами, аби лампи не падали, а підлога вкрита гумовим покриттям, на випадок, якщо якась не утримається, — щоб не розбилася. У перспективі, окрім енергоощадних ламп, на заводі зможуть переробляти також ртутні термометри та інші побутові прилади, які містять ртуть. За словами Андрія Галушки, міська рада вже шукає клієнтів, яким би можна було продати продукти переробки люмінесцентних ламп.

Львів’яни свідомо ставляться до вторинної переробки, і це довів збір відпрацьованих батарейок. Керівник управління екології міськради констатує, що цим займаються із липня 2014 року: «Департамент забезпечив роботу 80 приймальних пунктів збору використаних батарейок. Крім того, до роботи долучаються все нові й нові приватні підприємства, які також їх збирають. У такий спосіб вдалося зібрати вже 3 тонни використаних батарейок».

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>