Розслідувач фанатизму: рецензія на книжку Люка Гардінґа «Вторгнення»
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У столичному Колонному залі Національної філармонії України 9 березня відбувся заключний концерт «Скрипкове дерево роду» за участі Наталі Строчан (фортепіано) та Анатолія Паламаренка (художнє слово), ініційований відомим скрипалем і громадським діячем Кирилом Стеценком. До того музиканти побували з турне у Львові, Чернівцях, Тернополі і Коломиї. «Скрипкове дерево роду» присвячене Кобзарю, 201-й рік якого святкували у цей день, і авторові музики «Ще не вмерла...» Михайлові Вербицькому, якому четвертого березня виповнилося б 200 років. Таким проектом Стеценко вирішив розпочати громадську ініціативу «Рік музики в Україні». Адже для українців музика — як слово Кобзаря і щоденна молитва, є святими і супроводжують нас від народження до смерті.
Енергійний та непосидючий Кирило Стеценко ретельно підібрав шедеври Максима Березовського, Миколи Лисенка, Дениса Січинського, Михайла Вербицького, Віктора Косенка, Мирослава Скорика, а також свого діда — Кирила Григоровича Стеценка (1882 — 1922). Виконував їх на унікальній скрипці Йозефа Гальяно, яка була виготовлена у 1797 році.
Народний артист України та лауреат Національної премії ім. Шевченка, легенда українського художнього слова Анатолій Паламаренко поміж віртуозною грою Стеценка глибоким пронизливим голосом, аж до мурашок по шкірі, читав твори Кобзаря.
Під час концерту слухачі вперше мали нагоду ознайомитися з новим стилем — «думо-джаз». Стеценко імпровізував на скрипці під час прочитання Паламаренком твору «Іван Підкова». Також відбулося інтерактивне включення слухачів у спільне антифонове виконання твору «Ой, діду!», інтеграція співу, танцю та акторського мистецтва у процесі скрипкового музикування і шалені коломийки від шаленого Стеценка.
Творцям «Скрипкового дерева роду» стоячи аплодували Блаженнійший Любомир Гузар, третій Президент Віктор Ющенко, видавець Іван Малкович, літературознавець В’ячеслав Брюховецький. Коли концерт закінчився, при виході групове фото робили десяток бабусь у чепурних хустинах і священик. Виявилося, що це знайомий Стеценку отець Філарет із Макарова на Київщині зателефонував на номер «Українського промоційного альянсу» о сьомій ранку і сказав, що ввечері привезе на концерт 34 особи. У скрипаля не було виходу, як забронювати 34 квитки. Старенькі бабусі ледве піднімалися сходами у зал. Та чого не зробиш заради «Скрипкового дерева роду»!
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>