Сусід мій — ворог мій

17.02.2015
Сусід мій — ворог мій

Зосередивши свою військову агресію на Україні, Росія, втім, не забуває й про інших сусідів, особливо з боку Євросоюзу. У ситуації з країнами Балтії головна мета Москви — «послабити позиції НАТО, зробити так, щоб вони стали «м’якою» частиною Альянсу, гальмівним чинником, який дозволить Росії посередньо впливати на його рішення», вважає екс-міністр оборони Польщі Януш Онишкевич. Позавчора в інтерв’ю Польському телебаченню він висловив переконання, що нове перемир’я в Україні не утримається. І зауважив: республікам колишньої Прибалтики також загрожує небезпека, оскільки Москва прагне повернути ситуацію до того стану речей, який існував до 1989 року.

Латвія та Естонія, які мають із Росією спільний кордон, ставляться до такої загрози більш ніж серйозно. Як повідомила речниця латвійської Держагенції забезпечення Ієва Рекшня, уряд Латвії планує викупити приблизно 300 земляних ділянок уздовж кордону з Росією, щоб створити там 12-метрову прикордонну смугу. Реалізація цього проекту забезпечить недоторканність зовнішнього кордону ЄС, а також обмеження контрабанди й нелегальної міграції.

Латвійське МЗС вказує, що близько 40 відсотків кордону облаштовано незадовільно, чим часто користуються порушники, які нелегально його перетинають. Російська частина кордону повністю пролягає на території Псковської області. Його загальна довжина становить трохи більше 200 кілометрів.

Виплати власникам перших 111 ділянок становитимуть 76 тисяч євро. Усього витрати на облаштування прикордонної смуги можуть обійтися бюджету в більш ніж 14,5 мільйона євро. Цю суму виділятимуть частинами до 2019 року. Сама земля недорога, але інколи складно знайти її власника, до того ж існує небезпека, що не всі захочуть продавати свою власність. У такому разі держава може розпочати процес відчуження.

Паралельно Латвія розпочинає роботу зі зміцнення своєї обороноздатності. Збройні сили країни на цей час налічують 5 тисяч військовослужбовців, 6 гелікоптерів і «аж» 3 танки, та й ті тренувальні, тобто непридатні для бою. Лідери найбільших політичних партій готові підтримати ініціативу міністерства оборони з підвищення обороноздатності країни, згідно з якою до 2020 чисельність армії має бути збільшена до 13 тисяч військовослужбовців. Хоча головним елементом безпеки країни і надалі залишатиметься членство в НАТО.

До аналогічних кроків планує вдатися і влада Естонії. Вже проведено переговори з майже сотнею власників земельних ділянок уздовж кордону з Росією. Влада планує завершити програму викупу земель до кінця цього року. Більшість землевласників виявили розуміння і погодилися продати свої ділянки державі. За розробленою урядом програмою, у прикордонній смузі з естонської сторони буде встановлено сучасне обладнання моніторингу кордону.

Зміцнення кордону з північно-східним сусідом стало в Естонії гарячою політичною темою після минулорічного викрадення російськими спецслужбами в естонській прикордонній смузі співробітника естонських служб безпеки. Влада в Таллінні відразу після цього інциденту створила спецпідрозділи служби охорони кордону.

А ТИМ ЧАСОМ...

У День відновлення державності, яке Литва відзначала вчора, президент країни Даля Грібаускайте закликала литовців бути готовими захищати свою країну. «16 лютого — завжди особливий день. Він нагадує нам про руїни, на яких було відновлено нашу державу, і її фундамент, який ніколи не був зруйнований. Цей день нагадує нам і про той особливий дух, який був необхідний Литві на початку минулого століття, щоб звільнитися від імперіалістичної Росії. Сьогодні нам знову потрібен цей героїчний дух і ця сміливість, щоб зберегти все, чого ми досягли, щоб ми могли далі створювати й зміцнювати свою державу, щоб ніхто не зазіхав на нашу землю», — цитує президента сайт Delfi.lv.

З нагоди Дня відновлення державності Литви на Хрещатику в Києві відбулася символічна хода з 200-метровими прапорами України та Литви, які зрештою об’єднали в єдине «серце» на Європейській площі. З відповідною ініціативою виступило посольство Литовської Республіки в Україні.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>