Хочеш миру? Готуйся до війни!

12.02.2015
Хочеш миру? Готуйся до війни!

«Хіба є аргументи, чому Росія постачає таку зброю варварам і вбиває українців?» — риторично запитав французький філософ Бернар-Анрі Леві (крайній праворуч), який разом із Петром Порошенком приїхав до обстріляного терористами Краматорська. (з мережі «Фейсбук».)

«Нова ялтинська конференція», «зустріч останньої надії» та ще якими тільки метафорами не сипала преса в очікуванні вчорашньої зустрічі в Мінську чотирьох державних лідерів — президентів України, Росії та Франції і канцлера Німеччини. Увесь західний світ, який представляли Франсуа Олланд та Ангела Меркель, завмер у тривожному очікуванні: чи вдасться вмовити Володимира Путіна відчепитися від України, тобто припинити бойові дії на Донеччині й Луганщині (а якщо ще толерантніше — то «підтримку сепаратистів»).

Поки столиця Білорусі, чиєму лідерові Олександру Лукашенку знову випала нагода на один вечір з «останнього диктатора Європи» перетворитися на господаря «головного балу» міжнародної політики, готувалася до прийому високих гостей, десь у Білому домі, мабуть, нервовими кроками міряв підлогу Овального кабінету Барак Обама. В Брюсселі «наливалися соком» додаткові санкції проти Росії, які набудуть чинності з понеділка, «якщо» переговори в Мінську «не увінчаються успіхом».

У світових столицях, стомлених «українською проблемою», ніби мало їм «Ісламської держави», епідемії лихоманки Ебола та інших бід, сподівалися на мир, «досягнутий дипломатичними шляхами». Зайва війна — читай, необхідність ставати на бік однієї зі сторін, надавати постраждалим і загроженим гуманітарну та військову допомогу, карати нападника, приймати біженців — нікому не потрібна. І що вона далі, то менше хочеться до неї долучатися.

І хоча щодо того, хто в цій ситуації агресор, а кому доводиться захищатися, переважна частина цивілізованого світу визначилася одностайно, це не заважає їй з надією чекати від агресора «протверезіння». Має ж бути якийсь компроміс, міркують десь собі в європах-америках — ну добре, територія іншої держави недоторканна, згодні, але ж може Київ урешті погодитися на якусь федералізацію, автономію, ще якісь поступки, аби досягнути бодай якогось миру бодай на якийсь час...

Мабуть, саме так міркували світові лідери, коли 1939 року дозволили Адольфу Гітлеру забрати у Чехословаччини Судети. Мрії про «дипломатичне» задоволення загарбницьких потреб диктатора завершилися однією з найбільш кривавих війн в історії людства. В історії новітньої Росії вже також були «примирливі» спроби «кинути кістку» в жерло імперських забаганок — у результаті на карті тривожних точок світу з’явилися Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія.

Тож поки світ сподівався, навіть київська влада в особі Президента визнала, що «варто готуватися до обох варіантів розвитку подій — і до миру, й до захисту своєї території». І хоча на засіданні Кабміну Петро Порошенко пообіцяв у Мінську «зробити все» для того, аби таки був мир, все ж висловив готовність і до запровадження воєнного стану. Візит до обстріляного терористами Краматорська, де так далеко від «лінії фронту» посеред дня загинули мирні люди, викликав у глави держави не лише сльози на очах, а й рішучість, принаймні на словах.

А прості українські військові, добровольці, волонтери тим часом просто робили свою справу — воювали, захищали, допомагали. І на згадку про Мінськ лише сумно посміхалися: хіба можна довіряти Путіну, якому мир в Україні вочевидь категорично не потрібен?

На той час, коли верстався цей номер, зустріч Порошенка й Путіна за посередництва Олланда та Меркель у Мінську ще не розпочалася. Білоруська столиця підготувалася старанно: центральні вулиці розчистили від снігу, правоохоронців перевели на посилене патрулювання. Напередодні «підготовчі» переговори провела контактна група за участю другого Президента України Леоніда Кучми, спеціального представника ОБСЄ Хайді Тальявіні, посла Росії в Києві Михайла Зурабова та представників «ДНР» і «ЛНР» — Дениса Пушиліна й Владислава Дейнего. «Засвітився» біля їхнього «круглого столу» й кум Путіна, лідер «Українського вибору» Віктор Медведчук.

Пушилін заявив, що сепаратисти передали контактній групі пропозиції щодо «військового і політичного» врегулювання. Російська агенція «ТАСС» із посиланням на «обізнане» джерело повідомила, що на цій зустрічі «була узгоджена схема відведення важкого озброєння від лінії розмежування, сторони також домовились про режим припинення вогню й контроль за його виконанням».

Тим часом президент США Барак Обама зателефонував Володимирові Путіну і закликав його «скористатися можливістю для пошуку мирного врегулювання конфлікту». Натяк на те, що ця можливість може бути ледве що не останньою — принаймні для ухвалення Вашингтоном рішення про постачання в Україну оборонних озброєнь.

Хоч би чим завершилися Мінські переговори, на сьогодні Президента України запрошено взяти участь у неформальній зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу в Брюсселі. Відповідну пропозицію, за інформацією радіо «Свобода», Порошенкові передав президент Європейської ради Дональд Туск.

Головне питання порядку денного — звісно ж, російсько-український конфлікт.

А ТИМ ЧАСОМ...

У понеділок в єгипетській газеті «Аль-Ахрам» вийшло велике інтерв’ю президента Росії Володимира Путіна. Де він, зокрема, сказав таке: якщо Україна не припинить військову операцію на сході, це «загрожує їй великою катастрофою»; українська влада повинна розпочати прямі переговори з сепаратистами й відмовитися від спроб економічної блокади Донбасу та змінити Конституцію.

Винними в розгоранні конфлікту на південному сході України Путін назвав... «США та їхніх західних союзників, які прагнуть усюди нав’язувати свою волю».

 

ХТО ПРОТИ МИРУ?

Росія блокує дипломатичне вирішення конфлікту на сході України. Про це заявив міністр Великої Британії у справах Європи Девід Лідінгтон під час виступу у дослідницькому центрі Carnegie Europe. «Зобов’язання, які президент Путін взяв на себе в рамках Мінських домовленостей, ніколи не були більш далекими від реальних дій Росії на землі», — заявив урядовець.

Також Лідінгтон наголосив, що Москва відповідає за порушення суверенітету України, навчання та підтримку сепаратистів і втручання в справи інших сусідів: «Росія відповідає за саме створення сепаратистів — іще рік тому не було ніякого суттєвого руху за незалежність Донбасу. Сепаратисти не є справжнім вираженням демократичної думки, вони є інструментами політики Росії. І Росія несе відповідальність за їх озброєння та навчання. (Навчальні) табори були створені на російській стороні кордону. Люди у формі перетинають його в обох напрямках щодня».

Окрім того, за словами британського міністра, Кремль «продовжує незаконно втручатися в справи Грузії, останнім часом підписуючи додаткові договори з сепаратистськими регіонами. Також Росія втручалася у вибори в Молдові, надаючи фінансову та іншу підтримку конкретним політичним партіям. І, що найбільш цинічно, Росія все це заперечує. Перед обличчям незаперечних доказів — розвідки, свідчення очевидців і міжнародних спостерігачів, — Росія каже, що її руки в конфлікті на сході України немає», — обурився представник уряду Об’єднаного Королівства. І підсумував, що за таких умов «Євросоюз не може вести справи з Російською Федерацією, як раніше», а натомість повинен «поєднувати дипломатичні зусилля, тиск на РФ, підтримку України, а також боротьбу з російською пропагандою».

 

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>