НОВИНИ ПЛЮС

04.02.2015

Суд ООН відхилив позови Хорватії та Сербії щодо геноциду

Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Сербія та Хорватія не здійснювали взаємний геноцид під час Балканських воєн у 1991-1995 рр. Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.

Хорватський уряд подав перший позов до Міжнародного суду 1999 р., звинувативши Сербію під керівництвом президента Слободана Мілошевича у вчиненні геноциду в місті Вуковір та в інших місцях, які перебували під контролем сербів у 1991 р. Загреб вимагав від Белграда сплатити компенсацію за збитки «людям та власності, а також хорватській економіці і довкіллю». Сербія у 2010 р. подала зустрічний позов щодо вигнання з Хорватії понад 200 тисяч сербів у рамках операції «Буря» 1995 р. Загалом під час війни 1991-1995 років, коли Хорватія вийшла з Югославії, загинуло приблизно 20 тисяч людей.

Путін пропонував Меркель «чеченський варіант» для України

Президент Росії Володимир Путін пропонував канцлеру Німеччини Ангелі Меркель «чеченський варіант» урегулювання конфлікту на сході України. Таку пропозицію він висловив під час переговорів в австралійському Брісбені, де у жовтні 2014 р. відбувся саміт «Великої двадцятки», пише газета «Файненшл таймс» із посиланням на власні джерела. Як зазначається, Меркель прагнула почути від Путіна, чого він справді хоче, щоб таким чином досягти угоди для вирішення конфлікту. У відповідь президент РФ заявив, що Київ повинен вирішити проблему з «повстанцями» так, як він свого часу впорався із сепаратистами в Чечні: купуючи їх за допомогою автономій та грошей. Для Меркель така ідея була неприйнятною, тому вже наступного дня вона відкинула обережні висловлювання і говорила про те, що Росія може загрожувати не лише Україні, а й також Грузії чи Балканам.

За словами одного з російських чиновників, переговори у Брісбені також стали і певною точкою для російської сторони. Він стверджує, що Путін із Меркель завжди одне одного не зносили, але як фахівці дипломатії вдало це приховували. А після Брісбена, мовляв, остаточно скинули маски.

Естонія найбільше виграє від зони вільної торгівлі між ЄС та США

Серед країн Євросоюзу найбільше переваг від майбутньої угоди про вільну торгівлю зі США отримає Естонія. Також значну вигоду отримають Данія, Португалія, Німеччина та Італія. Як повідомляє «Європейська правда», про це йдеться в дослідженні міжнародної організації «Європейська рада з міжнародних відносин».

Серед факторів, які впливатимуть на роль угоди для країн ЄС, дослідники, зокрема, називають важливість малого та середнього бізнесу для їхніх економік, структуру економіки загалом і ступінь захисту конкретного експорту. Так, держави ЄС, які спеціалізуються на експорті в секторах, що в даний час мають високі тарифи, отримають більше користі, ніж країни, які спеціалізуються на експорті в секторах із низькими тарифами. Відповідно, найменш вигідним ЗВТ між ЄС та США стане для Люксембургу та Словенії, а також Мальти, Румунії й Латвії.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>