Ти винен тим, що кримський ти татарин

04.02.2015
Якщо торік кримінальні «екстремістські» справи нова кримська «влада» відкривала конкретно проти активістів, які «засвітились» на зустрічі з Мустафою Джемілєвим 3 травня на прикордонному переході біля Армянська, то нині цей «правовий» прецедент розширився ще й за рахунок інциденту, що стався буквально за декілька годин до захоплення кримського парламенту російськими спецпризначенцями. Йдеться про два антагоністичні мітинги 26 лютого — прибічників і противників збереження Криму у складі України, — під час яких загинули дві людини.

Хроніка репресій

Два тижні тому, 19 січня, заарештували Едема Османова, батька двох малолітніх дітей. Йому пред’явлено звинувачення за статтею «Застосування насильства щодо представника влади», хоча вся його вина полягає у тому, що він був одним із учасників вищезгаданої зустрічі Джемілєва зі співвітчизниками. 23 січня 2015 року на контрольно-пропускному пункті «Армянськ» співробітники ФСБ і прикордонної служби РФ затримали трьох координаторів Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, членів Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, Абмеджіта Сулейманова і активіста кримськотатарського національного руху, політичного в’язня в роки СРСР Сінавера Кадирова. Стосовно Кадирова, який постійно проживає з сім’єю в Криму, в терміновому порядку було оформлено рішення про депортацію та заборону подальшого його в’їзду в Крим.

29 січня був заарештований на два місяці в.о. голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Йому інкримінується «Організація масових заворушень», що «тягне» аж на десять років в’язниці. «Масові заворушення» — це злощасні мітинги 26 лютого 2014 року під стінами Верховної ради АР Крим.

Наступного дня, 30 січня, у будинку Ахтема Чийгоза провели обшук, який тривав близько 10 годин. При цьому жодне із законних клопотань його дружини Ельміри Аблялімової, у тому числі про заміну привезених слідчими понятих на місцевих жителів, а також про допуск у приміщення її мами, яка весь цей час змушена була чекати на вулиці, так і не знайшло відгуку у слідчих.

«Правовий сюрреалізм»

Таку оцінку арешту Чийгоза дала український омбудсман Валерія Лутковська на нещодавній прес-конференції в Києві. Мовляв, людина цілком законно скористалася своїм правом на мирні зібрання, яке діяло на той період в українському Криму, оскільки формально (не будемо говорити про законність) до Росії він був приєднаний лише три тижні потому. Однак нова влада відкрутила маховик історії назад, наклавши і на той час свою, російську, юрисдикцію. «Це просто, як на мене, показник того, наскільки не поважає окупаційна влада законодавство — як національне українське, так і міжнародне... Зрозуміло, що буде звернення до ЄСПЛ, зрозуміло, що буде рішення на користь цієї людини», — наголосила омбудсман.

Відповідну заяву ухвалила президія Меджлісу. «Зазначені факти грубого свавілля кримської влади,— сказано у ній,— носять вибірковий і винятково політичний характер. Новий виток репресій проти членів Меджлісу кримськотатарського народу та активістів кримськотатарського національного руху має на меті придушення волі кримськотатарського народу та активності Меджлісу кримськотатарського народу — виборного єдиного представницького органу корінного народу Криму».

Варто додати, що лідер Меджлісу Рефат Чубаров не має ілюзій щодо швидкого звільнення свого побратима, хоча вже залучено до процесу правозахисні організації, адвоката тощо. «Перспективи дуже примарні, — зізнався Чубаров на прес-конференції у Києві, — Якщо особа, яка називає себе прокурором, в ефірі сказала, що Ахтему загрожує позбавлення волі до 10 років, значить, вони це зроблять... Потрібно шукати вирішення всіх цих питань в іншому аспекті — міжнародному, щоб зупинити агресора. І мені хотілося б, щоб це сталося якомога швидше, щоб Ахтем Чийгоз помінявся з пані Поклонською камерою».

Можливо, міжнародна реакція, в першу чергу з боку Туреччини, якось вплине на кримське «правосуддя». Поки що ж робиться усе, щоб створити умови для «добровільної» депортації кримських татар зі своєї батьківщини. Щоб, як і в 1944-му, Крим став цілком російським — але без застосування теплушок і загонів НКВС. Все ж таки ХХІ століття надворі, цивілізація.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>