Грецьке гальмо у брюссельській машині

30.01.2015

Міністри закордонних справ країн ЄС учора вкотре зібралися у Брюсселі на позачергове засідання. На порядку денному — знову ситуація на сході України. Від глав держав і урядів країн Євросоюзу вони отримали конкретне завдання: оцінити ситуацію у Донбасі та «проаналізувати всі адекватні засоби, зокрема примусові, які спонукають до швидкого і всеосяжного втілення Мінських домовленостей». Під «адекватними засобами» мається на увазі посилення санкцій проти Кремля та наближених до нього комерційних структур, які Брюссель вважає відповідальними за виникнення конфлікту на Донбасі.

На початку цього тижня лідери ЄС ухвалили спільну заяву з «наполегливою вимогою до Москви засудити дії сепаратистів та виконати Мінські домовленості», в якій наголошується на наявності доказів посилення підтримки сепаратистів «ДНР» та «ЛНР» iз боку Росії. Напередодні канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент США Барак Обама домовилися про необхідність притягнути Росію до відповідальності за таке кричуще порушення мирних домовленостей.

Засідання Ради ЄС на рівні глав МЗС почалося вчора о 16:00 за київським часом і на той час, коли верстався цей номер «УМ», було ще в розпалі. Але інформаційні агенції передали проект заяви, винесеної на обговорення міністрів. Документ, розроблений у секретаріаті верховної представниці ЄС із закордонних справ та питань безпеки Федеріки Могеріні, передбачав продовження терміну дії санкцій «кримського пакета», запроваджених проти Москви після анексії українського півострова в березні 2014 року, та посилення тих, які були ухвалені влітку та восени минулого року у відповідь на дії Росії на Донбасі.

Але проект, який потрапив у пресу, насправді був не остаточним — процес його узгодження тривав ледве не до останньої хвилини. Проблема в тому, що штрафні заходи, застосовані ЄС щодо Росії, мають «термін давності» — 12 місяців. І якщо лідери Євросоюзу не ухвалять, причому одноголосно, рішення про продовження штрафних заходів, наприклад на запланованому на 12 лютого позачерговому саміті, їх автоматично буде скасовано. Перший на черзі — саме «кримський пакет».

Учорашню зустріч міністрів закордонних справ ЄС було призначено ще до того, як стали відомі результати парламентських виборів у Греції. А перемогу на них, нагадаємо, здобула коаліція радикальних лівих сил «СІРІЗА» на чолі з Алексісом Ципрасом. Оперативно сформувавши та очоливши новий коаліційний уряд, проросійський політик виступив із протестом проти публікації згаданої вище спільної заяви лідерів ЄС, ухваленої, за його словами, без консультацій із ним і з порушенням звичайної процедури. В Афін, мовляв, були зауваження щодо деяких формулювань цього документа, але в Брюсселі їх проігнорували.

Спостерігачі оцінили протест Ципраса як свідчення його небажання підтримувати досі спільну лінію поведінки Євросоюзу стосовно російсько-українського конфлікту та продовжувати санкції проти Кремля. «Це складна ситуація, оскільки єдина сила, якою досі володів Європейський Союз, була його єдність. Москва неодноразово намагалася внести розкол у лави ЄС, і було б дуже шкода, якби з обранням пана Ципраса така єдність виявилася зруйнованою», — заявив уповноважений уряду ФРН зі співробітництва з Росією Гернот Ерлер.

«Пропутінське» крило в ЄС було й раніше — проти накладення на Росію санкцій в різний час виступали Угорщина, Болгарія тощо, але під час ухвалення рішень усі вони зрештою підтримували позицію більшості. Новий грецький уряд радикалів поки що дає підстави для побоювань.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>