В атаку — всiєю громадою

09.09.2004
В атаку — всiєю громадою

Лео, талiсман «Карпат», не врятував свiй клуб вiд вильоту в першу лiгу. (Фото УНІАН.)

      Львівський футбол з його давніми традиціями і добротною школою, яка готувала і готує гравців для різноманітних юнацьких, молодіжних та національних збiрних країни, команд майстрів вищої, першої та другої ліг, нині переживає не найкращі часи. «Карпати», вибувши з вищої ліги національного чемпіонату, розпочали сезон у другому за рангом футбольному дивізіоні України. Пристрасті, які супроводжували пониження «Карпат» до першої ліги, дещо вгамувалися, і нині можна порозмірковувати над тим, що таке футбольний клуб і його структурована «господарка» в цифрах, освіті та інтересах.

 

Соціологія «зелено-білих»

      Адміністрацію клубу, до якої входить департамент футболу та бухгалтерія, очолює генеральний директор, заслужений тренер України Юрій Дячук-Ставицький. Разом з ним — майже 30 працівників клубу, які ретельно організовують діяльність команди, нараховують зарплату та сплачують податки, розробляють плани тренувань та відпочинку гравців. А самих футболістів, між іншим, також чимало у штаті клубу: у заявці головної команди — 24 гравці, майже тридцять футболістів задіяні у другій та третій командах клубу, або, як їх ще називають фарм-клубах ФК «Карпати». Додамо сюди ще й приблизно 20 працівників СДЮШОР «Карпати» та п'ять осіб із відділу футболу училища фізкультури (УФК). Щодо тренерсько-адміністративного складу, який включає також лікарів та масажистів, то цим процесом займається приблизно 20 фахівців.

      Успішні виступи на зелених полях важко уявити без належних умов для повсякденних тренувальних процесів. Щодо спортивних арен, де тренуються карпатські команди, то це центральний міський стадіон «Україна» та три допоміжні поля навколо нього (тут працює 20 клубних працівників), два поля на стадіоні «Прогрес» (4 працівники), єдиного, до речі, який є власністю ФК «Карпати», навчально-тренувальна база (НТБ) у Брюховичах, яка включає два футбольні поля і майданчик (обслуговує 20 працівників), стадіони СКА, «Юність», у місті Дубляни та селищі міського типу Куликові. До речі, пiд час реконструкції НТБ уже здано до експлуатації чимало об'єктів, які відповідають найсучаснішим вимогам. Їх уже сповна оцінили футболісти не лише «Карпат», а й учні двох вікових груп СДЮШОР «Карпати», які вперше цього року проводять 10-денні тренувальні збори в Брюховичах. Футбольний клуб «Карпати» спільно зі Львівським державним аграрним університетом, який очолює академік Володимир Снітинський, уже декілька років підтримує і команду ЛДАУ «Карпати», яка змагається в обласному чемпіонаті й готує найближчий резерв 17—21-річного віку для команд «Карпати» та «Карпати-2». У найближчій перспективі, згідно з вимогами ФІФА та УЄФА, буде запроваджено змагання серед молодіжних команд, львівська команда під назвою «Карпати-4» готова брати в них участь. Команди СДЮШОР «Карпати» і представники УФК у чотирьох вікових групах, яких ФК «Карпати» забезпечує транспортом, харчуванням та спортивною формою, успішно змагаються у Дитячо-юнацькій футбольній лізі України (ДЮФЛУ), посівши, за підсумками минулого сезону, чимало призових місць і змагаючись у фінальних пульках цих змагань. Наприклад, команда «Карпати-87» була четвертою в Україні, після таких клубів, як «Динамо», «Шахтар» та запорізький «Металург».

      Усі футбольні поля (понад 10) потребують постійної уваги та догляду за трав'яним покриттям, його підживлення. Для цього в ФК «Карпати» працює спеціальна служба з обслуговування футбольних полів (майже 20 працівників), яку очолює відомий у країні фахівець Юрій Костюк. І треба сказати, що на відміну від інших клубів, які дренаж для стадіонів завозять з-за кордону, львівський клуб до таких заходів не вдавався, а поля, які, крім «Прогресу», орендує, доглядає досить ретельно. А по відгуки про стан полів далеко ходити не треба. Згадаймо хоча б офіційні відбіркові матчі збірної України, які проводились у 2001 та 2003 роках на красені-стадіоні «Україна», і позитивні відгуки інспекторів та делегатів УЄФА й ФІФА, наприклад француза Мішеля Вотро. Якби хоча б половина згаданих вище полів належала ФК «Карпати» або принаймні була віддана йому в довгострокову оренду, то розбудова інфраструктури клубу йшла б значно ефективніше.

      Дещо про «колеса» «Карпат». Автотранспортна служба футбольного клубу (понад 20 робітників) обслуговує п'ять автобусів, мікроавтобус, вантажівку, тракторці, косарки тощо. Для охорони всього «карпатівського» господарства задіяна служба безпеки (майже 30 охоронців). Висвітлення діяльності ФК «Карпати» (тижневик «Карпати»), наданням рекламних послуг для спонсорів, реалізацією квитків, абонементів, атрибутики займається «Карпати Спорт Маркетинг». До послуг футболістів усіх команд лікувально-оздоровчий комплекс «Карпати-Софія» (майже 50 працівників), розташований у самому центрі Львова, який включає в себе тренажерний зал, зал аеробіки, реабілітаційні приміщення тощо.

      За словами Юрія Дячука-Ставицького, увесь цей механізм команди, якщо не враховувати тих високооплачуваних гравців, які перейшли в інші клуби, не зважаючи на перехід до першої ліги, залишився у повному складі. Тобто політика ФК «Карпати» враховує соціальний фактор і, окрім суто спортивних пріоритетів, спрямована на розвиток клубу як підприємства. Тобто від результатів діяльності клубу залежить добробут понад тисячі сімей, члени яких задіяні в структурі ФК «Карпати».

Де вчаться футболу?

      — А ще врахуйте фактор зайнятості юних футболістів, якими ми також опікуємося, возимо на змагання, харчуємо під час зборів, забезпечуємо формою, — продовжує Юрій Михайлович. — Маю на увазі нашу футбольну школу СДЮШОР «Карпати», а це сім спеціалізованих класів: з 5-го по 11-й, де навчається майже 170 учнів, а також початкові та молодші спеціалізовані класи — майже 230 дітей. Крім цього, всі учні «карпатської» школи навчаються у СШ № 73, де вже багато років базується СДЮШОР «Карпати». ФК «Карпати» підтримує також ще понад 80 учнів з УФК: з 8-го по 11-й клас. Тож працівники клубу фактично несуть відповідальність за спортивний гарт майже півтисячі хлопчаків! До того ж неоціниме значення має фактор зайнятості цих дітей у післяурочний час, відволікання їх від шкідливого впливу «вулиці». Найголовніше, що триває процес виховання юних футболістів у патріотичній, а не «заробітчанській» відданості саме львівським «Карпатам».

      У цьому році, на відміну від багатьох попередніх, дві команди зі СДЮШОР «Карпати» успішно виступили на змаганнях у Швеції, команда УФК брала участь у турнірі в Австрії. Ще по одній команді побували на змаганнях у Данії, Фінляндії, Німеччині, Молдові. Ще п'ять груп футбольних шкіл змагалися у традиційних міжнародних змаганнях у сусідній Польщі, а також на турнірах у Харкові та Ужгороді. І фінансування всіх цих витрат здійснював саме футбольний клуб «Карпати».

Скільки коштує футбольне видовище?

      Яке ж фінансування ТзОВ « Клуб професійного футболу «Карпати», а саме така офіційна назва футбольного клубу, яке фактично утримує разом зі своїми працівниками, футбольними школами понад тисячу осіб? Суми, які витрачаються на утримання КПФ «Карпати», становлять десятки мільйонів гривень. І насамперед — завдячуючи тим інвесторам та меценатам, які не шкодують своїх зароблених коштів на розвиток львівського футболу, пропаганду його багатих традицій. Чи багато в нашій країні подібних прикладів?

      Звичайно футбольний уболівальник запитає, а де ж ці футбольні таланти, в які вкладають кошти на придбання спортивної форми, оплату поїздок, заохочувальних гонорарів, проведення навчально-тренувальних зборів. Відповідаючи на це запитання, Юрій Дячук-Ставицький наголосив, що міг би назвати сотні талановитих футболістів, які за час його роботи в клубі вийшли на високий рівень гри. Це Василь Кардаш, Андрій Гусин, Володимир Єзерський, Ярослав Хома, Олександр Євтушок, Володимир Микитин, Андрій Тлумак, Юрій Беньо, Тарас Кабанов, Максим Фещук, Богдан Шуст, Любомир Іванський, Олег Веприк, Олег Тимчишин, Євген Шмаков. Без сумніву, за сприятливих обставин і належного фінансування ці таланти повинні засвітитися у клубі. За словами Юрія Михайловича, чимало батьків учнів футбольних шкіл навіть не хочуть слухати про перехід на такому ранньому етапі становлення юних футболістів у інші міста. Та й патріотичні почуття у футбольній Галичині та Львові зокрема ще не вичерпалися, незважаючи на спокусливі пропозиції українських клубів.

Футбольні інтереси львівської громади

      «У багатьох європейських містах владні структури дотують футбольні команди, — зазначає Юрій Дячук-Ставицький. — Безперечно й те, що футбол нині став предметом підвищеної уваги для багатьох бізнесменів, комерсантів. Але, з іншого боку — це і візитна карта того чи іншого міста, регіону. Тому допомогти, посприяти розвитку місцевого футбольного господарства мала б і львівська громада. А заробить клуб — заробить і громада у вигляді податкових відрахувань, надходжень із туризму. Тому ми сьогодні просимо львівську владу уважно розглянути наші пропозиції зі співпраці, по-батьківськи підійти до вирішення клубних проблем, що сприятиме поверненню улюбленої команди до футбольної еліти України. Для початку плануємо створити ініціативну групу з відродження львівських «Карпат», куди б входили керівники міста, депутати мерії та області, ветерани футболу, громадські діячі регіону. Маємо для обговорення з ними чимало тем, а також проекти відповідних заходів, конкретні напрацювання.

      Уже після розмови з генеральним директором ФК «Карпати» виокремили для себе кілька питань. Скажімо, ще кілька років тому Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Рівне, Шепетівка були репрезентовані у вищій лізі українського футболу. І де вони зараз? Лише Івано-Франківськ намагається тримати марку в першій лізі. Щоправда, тішить прогрес у грі стрийського «Газовика-Скали». Та чи надовго вистачить ентузіазму та ресурсів у цих команд — питання наразі риторичне. Може, є потреба консолідувати матеріальні, фінансові, людські ресурси західного регіону країни на львівській базі.

      Або таке: закордонні футбольні зірки, які все частіше приїжджають на запрошення багатих українських клубів, звертають увагу, в першу чергу, на їхню базу. Тут ідеться про інфраструктуру всього футбольного господарства. Звичайно, футбольний клуб не центр зайнятості. І все-таки на прикладі ФК «Карпати» можна пересвідчитися, що таке підприємство може вигідно діяти для власників клубу, його працівників, футболістів та львівської громади загалом. То хіба ж не варто вже сьогодні місцевій владі на обласному, міському рівнях, депутатським корпусам, виконавчим органам активно включитися в життя львівських «Карпат»? До речі, генеральний директор ФК «Карпати» Юрій Дячук-Ставицький від імені футбольної громади регіону висловив вдячність керівникам Львова, області за перші спроби налагодження такої співпраці. Тепер би до неї підключилися депутати Львівщини. Словом, громадою разом працювати, разом створювати грунт для роботи — тоді й здобутки неодмінно прийдуть.

      Отож відтепер, коли ми вболіваємо на стадіонах за футбольну команду «Карпати», будемо думати значно ширше про життя-буття цього колективу. Бо ж ФК «Карпати» — це не тільки клуб, у якому одинадцять гравців виходять на зелене поле і грають у футбол. Це, насамперед, самодостатній людський і господарський організм зі своїми особливостями, звичаями та традиціями.