Цифри 482 — патріотизму данина

Стильно і доступно

Навіть знаючи, що Dolcedonna — торгова марка відомої дизайнери Олени Голець, у магазин для масового покупця з цією назвою киянка Ольга заглядала нечасто. Бо була переконана — буде дорого; речі, які продають під відомими європейськими брендами Mango чи Terranova, які відшивають десь у Китаї, — особливо під час сезонного розпродажу — дешевше і якісніше. Але, пробігши магазинами імпортного одягу середньої цінової категорії у кількох торговельних центрах і не знайшовши підходяще пальто, все ж забрела по дорозі в Dolcedonna. І купила обновку: пальто із сірої вовняної тканини — отже однозначно тепле і не парке, оригінального крою, трохи за коліно — довжини, яку багато жінок шукають місяцями. Уже другий сезон отримує на його адресу компліменти. Коли уточняє, що це вітчизняний виробник, дивуються. Кому називає ціну — радять не озвучувати її іншим. Бо виглядає річ не на 800 грн., які за неї заплатили. Хоча ціна була акційна — розпродажна. Але приблизно такі ж ціни були і на найдешевші моделі у магазинах імпортного одягу, щоправда, синтетичні (отже, мало зігрівають).

Справді, повна ціна якісно пошитих із якісних тканин речей — дещо кусається. Але якщо порівнювати з вартістю подібних, саме якісних речей, завезених із-за кордону, — вітчизняні нижчі. Особливо відчутним це стало зараз, коли за останній рік більш ніж удвічі зріс курс валют. Проблемою на нинішньому етапі є те, що покупці не завжди ідентифікують магазини вітчизняного виробника. Вивіска англійською Satin у великому столичному торговельному центрі налаштовує на те, що там недешевий одяг. Красиві пальто за повну ціну від харківських виробників дійсно не купити за копійки. Але діючі 50-процентні знижки перетворюють їх на доступний товар із вовняної тканини — вартістю від 950 грн.

Із важливих дрібниць у холодну пору для жінок чи не найважливіші — колготи. Поряд із знаними житомирською «Легкою ходою» та «Інтуїцією», продукцію якої виробляють поблизу Києва, продаються колготи торгових марок Gialia и Giulietta від Новомосковської трикотажної фабрики, що у Дніпропетровській області. На цих потужностях також випускають подібну, трохи дорожчу продукцію ТМ AnabelArto.

Своїм миємо, фарбуємо, лакуємо

Бажання представниць прекрасної половини мати красивий манікюр не залежить від пори року. Зробити нігті красивими допоможуть лаки із Запоріжжя від компанії «Елта»: торгових марок Nogotok, MAXI Color, HappyNails. Манікюрні ножиці й інший потрібний інструмент вітчизняного виробництва — від фірми «Сталекс».

Досить стрімко останнім часом розвивається виробництво різних миючих засобів: для дому і догляду за тілом. Наприклад, поряд із продукцією торгової марки «Перший ряд» із Новомосковська стоять на полиці шампуні iз загадковою назвою ТМ Softy, місце народження яких —ТОВ «Фармацевтичний науково-дослідний центр «Альянс краси» у Київській області. У Чернігові випускають рідке мило бренду Flovershop.

Якщо придивитися — можна знайти, скажімо, фарби для волосся українського виробника. Столичну прописку має підприємство з індустріальною назвою «Супермаш». Бренди компанії — серія з догляду за волоссям MasterLUX, фарба для волосся «ФлорексСупер», освітлювач Blondex і лак «Леда», серія з догляду за тілом Lodia.

Серед продукції «Супермаша» є і «Кря-кря» — шампунь для дітей. Подібний товар випускає також і згадуваний «Альянс краси», обравши для свого бренду словосполучення «Ясне сонечко». Обидва зразки мають приємний запах, добре піняться і розлиті в ємкості з гарним дизайном, які подобаються дітям і дорослим.

Попит породжує пропозицію

Часто особливо на невеликих упаковках складно прочитати набрану дуже дрібним шрифтом інформацію про виробника, тому ватро запам’ятати початкові цифри, які ставлять біля штрих-коду українських товарів (вони, як правило, виразніші) — 482. До речі, варто зауважити, що останнім нерідко у магазинах на цінниках на полицях вказують Україну замість справжньої країни виробника — Росії. Це свідчить лише про те, що у Києві, Львові, Тернополі, Івано-Франківську й інших містах покупці відчутно ігнорують товари з країни-окупанта. Натомість усе більше купують товарів вітчизняного виробництва.

Звісно, можна стверджувати, що вітчизняні виробники часто мало відомі, тому їхній товар не купити далі великих міст. Втім, саме попит формує пропозицію. Власники навіть сільських приватних магазинчиків без особливих проблем можуть замовляти просто поштою невеликі партії товару з будь-якого регіону країни. Вони це змушені будуть робити, якщо покупці запитуватимуть саме про українську продукцію. А знайти координати виробників можна через інтернет — було б бажання. Одяг, текстиль нерідко можна замовляти поштучно через власні інтернет-магазини виробників.