Перша поза конкуренцією

28.01.2015
Перша поза конкуренцією

Коли перші страви — найкращі. (УНІАН.)

Коли хтось говорить, що не їсть перших страв, — лукавить. Не знайшов свою улюблену чи її не готують щоразу — можливо. Тому радимо урізноманітнити меню, якщо пропонуєте домашнім постійно нехай і найсмачніші, але лише борщ і картопляний суп.

Заморожені секрети

Щоб діти чи чоловік не нарікали: «ну знову суп...», за правило візьміть завжди на кухні мати під рукою куркуму — золотавого кольору вона надасть страві, навіть якщо у ній лише картопля, рис і цибуля; приправу на зразок 5-7 овочів і окремо сушені орегано, розмарин і хоча б один вид перцю — тоді гарантовані незвичайні смак і запах. Щоб будь-яка майбутня перша страва була апетитною, у морозильнику про запас мають лежати заморожені шматочки спаржевої квасолі, кукурудзи, зеленого горошку чи іншої барвистої городини. Мають її господарки-бджілки, що роблять такі заготовки власноруч. Ті, у кого немає присадибної ділянки, усе це можуть придбати у магазинах. Звичайно, коштує це не пару копійок, але й не захмарних грошей: від 3 грн. за 100 г. І головне, що останніх вистачає, щоб звеселити «нудний» суп, що приївся. До речі, найвигідніше купувати морожені 5-9 компонентні суміші, в яких є ще й трохи грибочків. Таке розмаїття вітчизняного виробництва коштує не набагато дорожче у порівнянні з монокомпозиціями.

Смачний овочевий суп iз грибами (2-літрова каструля) можна зготувати, маючи під рукою цибулину, морквину, картоплину, — класти в окріп порізаними почергово з інтервалом у пару хвилин та 100—200 г морожених овочів із печерицями — засипати, коли інші компоненти практично готові. Якщо є бажання смакувати густу страву, після сирих овочів варто покласти 3-4 столові ложки промитого рису чи гречки. Заправляти найпростіше просто рафінованою олією — 1-2 столові ложки — чи грудочкою вершкового масла. Присмачити — сіллю і меленим чорним перцем обов’язково, а далі — за власними уподобаннями.

За подібною схемою можна зварити суп із перловою крупою (півсклянки), виключивши з ланцюжка картоплю. Щоправда, крупу (разом із подрібненою цибулею) треба варити попередньо не менше сорока хвилин (однаково виходить незалежно від того, замочувалася крупа попередньо чи ні). Із нею прекрасно гармонують шматочки заморожених моркви та селери (можна покришити свіжі коренеплоди, селери — небагато), порізані стручки спаржевої квасолі і червоні квасолини.

Вважається, корисніше готувати овочі, не тримаючи їх довго в киплячій воді, а на першому етапі спасерувавши їх уже в каструлі — таким чином втрачається менше вітамінів. Отже, за всіма правилами готуємо суп iз курятиною. Потрібно: порізана дрібно половина курячого філе, 2-3 картоплини, морквина, цибулина, 200 г цвітної капусти, по 1-2 ложки зеленого горошку. У каструлі з товстим дном, в якій варитимете суп, розігрійте 2-3 ложки соняшникової олії, за бажанням — трохи вершкового масла. Викладайте порізані цибулю і моркву, тримайте на середньому вогні, помішуючи, хвилини 3-4. Додайте м’ясо — нехай побіліє з усіх боків, це займе не більше п’яти хвилин, а потім — кубики катроплі, хай усе іще поготується 3-4 хвилини. Далі треба посолити, поперчити, залити окропом. Коли закипить, через 5— 7 хвилин додати заморожені овочі. Довести до кипіння. Покуштувати на смак — додати всього, чого не вистачає, і знімати з вогню. Можна влити вершки — 100 г, із ними прокип’ятити. Доречна у такій композиції інгредієнтів куркума. У тарілках суп виглядатиме ще апетитнішим, якщо посипати зверху подрібненими свіжими кропом чи петрушкою.

Просто зготувати розсольник із часниковими кльоцками. Потрібно: 2 картоплини, цибулина, солоний огірок, 150—200 г курячого філе, яйце, 2 чайні ложки майонезу, вершків, молока або сметани, 3 столові ложки борошна, 2 зубці часнику. Із курячого філе варимо бульйон. Додаємо порізану кубиками картоплю. Дрібно ріжемо цибулю, моркву тремо на грубій терці, тушкуємо до напівготовності, а потім додаємо в бульйон. Коли овочі практично готові, натираємо огірочок і додаємо в бульйон. Варимо все разом хвилин 7—10. Із борошна, яйця, сметани і часнику замішуємо тісто на кльоцки. Відщипуємо чайною ложкою і кладемо в суп. Додадуть смаку і кольору — невелика пригорща морожених кубиків болгарського перцю, але можна обійтися й без них. Варимо 4-5 хвилин — і страва готова.

Італійські мотиви

Дуже ніжний і поживний сирно-яєчний суп. Найвідоміших варіацій його кілька, зокрема, коли поєднуються з двома названими складниками в одному варіанті — рис, в іншому — пшоно. Але найвишуканіший — страчателла. Це популярний італійський суп. Хто знає мову, може здивуватися не дуже апетитній назві. Бо походить вона від італійського «розірваний», «лахміття». Втім згадайте, який вигляд має розбовтане яйце, яке вилили в окріп?! Готуючи страчателлу, їх у гарячий бульйон вбивають аж три. Втім сучасні кухарі настільки вдосконалили рецепт, що нинішня перша страва з такою назвою, якщо ви її ретельно розмішуєте, нагадує трохи не крем-суп.

Для приготування страчателли потрібно: 1,5 л бульйону (овочевого, курячого або яловичого), 3 яйця, цибулина, морквина, четвертина невеликого шматка кореня селери, в ідеалі — 50 г тертого сиру пармезан (можна замінити улюбленим твердим сиром), 1,5 столові ложки манної крупи, третина чайної ложки меленого мускатного горіха, зелень петрушки, сіль і чорний мелений перець. Ще знадобиться 100 г тертого твердого сиру для посипання у тарілках. Цей інгредієнт можна замінити житніми або пшеничними домашніми чи магазинними сухариками.

Спочатку 200—300 мл бульйону треба відлити і поставити у холодильник. Решта має бути у каструлі на плиті, кипіти. Якщо варили овочевий бульйон чи будь-який м’ясний: iз морквою, цибулею, селерою, шматки овочів варто вийняти. При бажанні їх можна буде розкласти у тарілки при подачі. Можна і не виймати з бульйону, тоді цей суп частково нагадуватиме «лахміття». Але ми покроково розкажемо, що робити, коли у каструлі прозорий бульйон. Отже. Поки рідина на малому вогні ледь кипить, збиваємо в окремій посудині яйця і вливаємо їх у холодний відлитий бульйон із холодильника. Додаємо манну крупу і мускатний горіх — і ретельно перемішуємо. Всипаємо туди ж натертий пармезан — і так само ретельно перемішуємо. Далі суміш акуратно поступово вливаємо у бульйон, не перестаючи мішати вінчиком. На великому вогні доводимо до кипіння, помішучи, дістаючи до дна — щоб манка не підгоріла на дні. Зменшуємо вогонь, солимо-перчимо, всипаємо подрібнену зелень, не припиняємо помішувати і через пару хвилин знімаємо з вогню, коли суп ще раз закипить. Подавати страчателлу слід гарячою, притрусивши зверху додатками: тертим сиром або сухариками.

Ще один вишуканий суп, що має середземноморський присмак, досить бюджетний — томатний iз мідіями. Потрібно: 100—150 г морожених мідій, цибулина, морквина, півсклянки довгозернистого рису, півсклянки якісного сухого білого вина (можна обійтися без цього інгредієнта), 4-6 столових ложок томатного соусу, півпучка зеленої петрушки, 2-3 зубчики часнику, 5 столових ложок олії, 0,5 чайної ложки цукру, 4 склянки води.

У каструлю з товстим дном влити 3 столові ложки олії, розігріти, викласти подрібнені цибулю і моркву. Пасерувати, періодично помішуючи, 7-8 хвилин. Окремо на сковороді, додавши олію, обсмажити рис: упродовж 2-3 хвилин, помішуючи. Влити вино, чекати 4-5 хвилин, поки алкоголь випарується, а виноградні нотки вбере у себе рис. До цибулі з морквою додати томатну пасту. (Якщо є можливість, можна додати дрібно нарізані 2 свіжі помідори без шкірки). Зняти і помістити масу в блендер — гомогенізувати. До овочевого пюре додати 4 склянки води, довести до кипіння. Покласти рис, присмачити сіллю, меленим перцем і цукром. Перемішати, накрити кришкою й уварювати на малому вогні 5-7 хвилин. Насамкінець додати подрібнені часник, петрушку і відварені мідії, коли закипить — знімати з вогню. У тарілках можна притрусити зеленню або (і) сиром.

Білий журик

Один із варіантів польської традиційної першої страви — журик. Поляки її готують, зокрема, на Великдень. За правилами, для приготування потрібна спеціальна закваска із житнього борошна. Але можуть бути і спрощені варіанти. Бо хіба ж часто нині ми варимо український борщ на буряковому квасі?!

Список інгредієнтів для приготування величенький: 2,5 л води, по 300—400 г телятини (реберець із м’ясом) і 300—400 г білих ковбасок ( із телячого та курячого м’яса, варені, некопчені), 100-200 г шпондера (копчене сало з проростю м’яса, підчеревина), велика морквина, корінь петрушки (можна і шматок селери), цибуля, 2 картоплини (можна не класти), 100—150 мл сметани, 1-2 столовi ложки борошна, 2 лавровi листки, 4-5 горошин пахучого перцю, сіль, перець до смаку, зубець часнику, зелень, 50 мл олії, яйця варені (на кожну порцію — по одному курячому чи два перепелячих).

Цілий шматок телятини заливаємо водою. Як закипить, воду зливаємо, м’ясо промиваємо. Кладемо в каструлю з водою (2,5 л) і варимо 40—50 хвилин майже до готовності. Далі кладемо в бульйон цілі морквину та корінь петрушки, картоплю і шпондер. Варимо ще 15—20 хвилин і додаємо ковбасу.  Варимо ще 10 хвилин. Витискаємо зубець часнику. Додаємо лаврові листки, пахучий перець. Виймаємо м’ясо, шпондер, ковбаски й овочі. Ріжемо м’ясо шматочками, шпондер соломкою, ковбасу, моркву та петрушку кільцями, картоплю великими брусками. Цибулю нарізаємо півкільцями та пасеруємо на олії. Кладемо все знову в бульйон. Борошно розтираємо зі сметаною і вливаємо у журик. Солимо, перчимо, додаємо подрібнену зелень (кріп, петрушка). У кожну тарілку кладемо розрізане надвоє (чи начетверо) варене куряче яйце чи по два перепелячих.

Якщо хочете першу страву із солодкуватим смаком, готуйте суп, що навіває спогади про східні країни, — морквяно-яблучно-імбирний суп. Вам знадобляться 4 морквини, цибулина, четвертина невеликого кореня селери, 2-3 см імбиру, 3-4 зубчики часнику, яблуко, 30 мл олії, 1,5 л овочевого бульйону. Чистимо моркву і яблуко, нарізаємо великими шматочками. Дрібно ріжемо цибулю, імбир, часник. У сотейнику обсмажуємо на олії цибулю до прозорості, додаємо імбир і часник, через 2— 3 хвилини знімаємо. У киплячий бульйон додаємо спасеровану приправлену цибулю і варимо 2-3 хвилини. Кладемо моркву і яблуко. Варити треба, допоки не стане м’якою морква. Далі треба злити більшу частину бульйону в окрему ємність. У блендері гомогенізуйте овочі. Насамкінець зробіть крем-суп потрібної густини, доливаючи бульйон. Подавати можна, притрусивши кунжутом чи звичнішим гарбузовим насінням.

Смачного!

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>