Простий і геніальний «Тезей»

15.01.2015
Простий і геніальний «Тезей»

Вчитель і учень сподіваються, що їхніми розробками зацікавляться не лише школярі та вчені, а й на деревообробних комбінатах. (автора.)

Станіслав Бабарика, учень 11-го класу ліцею № 11 міста Ковель, більшість часу приділяє навчанню, адже він цього року випускник. Найбільше він любить програмування, зокрема розв’язування математичних задач, завдання прикладного змісту. Після закінчення школи планує навчатися на факультеті «Космічні та ІТ-технології» або «Технічна кібернетика» у Київському національному політехнічному університеті. «Якось брав участь в олімпіаді з інформатики, — захоплено розповідає одинадцятикласник. — Там у мене була задача написати програму, яка дозволяє обчислювати кількість методів подолання відстані з точки А до точки Б, розбитої на певну кількість відрізків, які можна проходити певною кількістю видів транспорту. Тобто я мав обчислити певну кількість варіантів різними видами транспорту — авто, літаком, потягом, розраховував їхню вартість тощо. Було дуже цікаво», — розповідає хлопець. У вільний час Стас грає на бас-гітарі у ковельському гурті «Важка Версія», виконує ліричні пісні, балади. Інструмент школяр опанував самостійно — щось узяв від друзів, щось з інтернету.

А ще Станіслав — винахідник. До цього його надихнув тато, радіотехнік за професією. Серед удосконалень — вентилятор власного виробництва, інші побутові предмети. А не так давно він посів перше місце у всеукраїнському конкурсі молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України». Його винахід у секції «Робототехніка» з усіх представлених суперскладних пристроїв був простішим і найдешевшим, але зумів завоювати увагу журі й визнання спеціалістів Київського інституту кібернетики імені Глушкова Національної академії наук України.

Ідею цього винаходу школяреві підказав його науковий керівник Сергій Бідненко на основі шкільного досвіду. Річ у тім, що у 7-му класі на уроках трудового навчання школярі вивчають модуль «Токарна обробка деревини». Кожен учень у середньому витрачає 45 хвилин на виготовлення однієї деталі. Застосування ж винаходу Станіслава дає можливість скоротити роботу до 15 хвилин. Передусім, це нововведення полегшує працю та здешевлює готові вироби. «Наш прилад — це роботизована приставка «Тезей», яка закріплюється на токарний промисловий верстат СТД-120М, перетворюючи ручний верстат у напівавтоматизований, що працює утричі швидше. Вставляєш заготовку, натискуєш кнопку і деталь виготовляється за спеціальною комп’ютерною програмою. Новизна винаходу в тому, що ми модернізували вже існуючий верстат, що широко використовується. Повністю роботизовані коштують дуже дорого, а наша приставка має дуже низьку собівартість — до 700 гривень. Працює вона від мережі живлення. Це дає можливість не купувати нове дороге обладнання, а покращити те, що вже давно надійно працює», — презентує Станіслав свій винахід.

На всеукраїнській виставці «Майбутнє України» у столиці «Тезей» відзначили дипломом І ступеня. Журі врахувало, що прилад повністю завершений і готовий до серійного виробництва. А також — велику перспективність його застосування на практиці. «Підприємець, якщо купить нашу приставку, легко навчить звичайного робітника робити меблі утричі швидше. Пристрій нескладний, зносостійкий. І в серійне виробництво його легко впровадити. Для розширення асортименту виробів мій вихованець може на замовлення писати нові комп’ютерні програми для цього пристрою. У Києві вже до Станіслава підходили підприємці і запитували, чи не хочемо ми зайнятися модернізацією деяких конвеєрних ліній для токарної деревообробної роботи», — ділиться науковий керівник Сергій Бідненко.

Зараз пан Сергій із Станіславом готуються запатентувати «Тезей». Процедура патентування відносно не складна: потрібно довести, що цей виріб є першим у світі (для цього дуже допомагає навіть розповідь у пресі) та зібрати для патентного бюро необхідні документи. На виставці у Києві працівники Київського інституту кібернетики обіцяли допомогти у проходженні процедури визнання, тож Станіслав сподівається, що за два-три місяці отримає такі документи. Патент потрібний не лише для серійного виробництва «Тезея», а ще й тому, що програмне забезпечення діє під кожну окрему конструкцію. Тобто, якщо навіть хтось і зробить подібний прилад, то він не працюватиме без комп’ютерної програми ковельського учня, а він пише її для кожної окремої приставки до верстата.

Науковий керівник Станіслава Сергій Бідненко — теж творча особистість. Його тато і рідний брат також працюють у ковельських школах учителями праці. Ще дитиною Сергій майже напам’ять вивчав усі журнали «Моделіст-конструктор», які передплачував батько. Здобув кілька професій — різьбяра, маляра-штукатура, оператора ЕОМ і системного адміністратора. У Ковельському навчально-виховному комплексі-ліцеї №11 він учитель вищої категорії. За неповні вiсiм років педагогічної праці його учні щороку отримують призові місця. Окрім Станіслава Бабарики, Сергій Борисович пишається і досягненнями дев’ятикласника Владислава Голечка, який удосконалює пристрій, що допоможе у військовій розвідці. Гарні надії подають і учні 10-го класу Михайло Козачук і Микола Гайдучик, які працюють над створенням рухомого протезу людської руки з недорогих полімерних матеріалів. Тож є сподівання, що дипломи про визнання ще не раз відзначать досягнення ковельських школярів.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>