Матеріальний Довженко

      Важко згадати ще один випадок такої безпрецедентної щедрості українського держбюджету на культурні видатки, як цей ювілей Олександра Довженка. 10 вересня — корпоративне свято всіх кінематографістів, світ відзначає 110-ту річницю з дня народження метра міжнародного кінематографа і безперечного класика українського Олександра Петровича Довженка, і на ювілейні заходи (до честі культурних чиновників, треба сказати, здебільшого на матеріально виражені речі) держава виділила до 2 мільйонів гривень, розпочавши фінансування минулого року і продовжуючи цього. Довженко писав, що жодного разу не бачив жодного свого фільму в порядній проекції і на порядній плівці. Сьогодні це задоволення коштує 300 тисяч гривень. Принаймні стільки виділило Міністерство культури і мистецтв на реставрацію плівок із фільмами метра і друк копій. Національний центр імені Довженка суму освоїв і копії 11 картин надрукував, тепер міністерство має безкоштовно наділити примірниками шедеврів усі телеканали, обласні управління культури, щоб вимагати пропагування класики з повним правом. А щоб духовна спадщина залишилася навіки, «Українська DVD компанія» взялася за оцифровування кіноспадщини метра, реставрацію і випуск фільмів Довженка на DVD. За словами директора фірми Юрія Рижова, «Українська DVD компанія» існує 4 роки і за цей час випустила на цифрових носіях понад 200 фільмів, у тому числі й «За двома зайцями», «Ярослав Мудрий», «У бій ідуть одні старики», новий хіт «Водій для Віри», планують відразу випуск на DVD і тільки-но знятий фільм Андрія Дончика «Украдене щастя». Це практично єдина в Україні компанія, яка займається реставрацією вітчизняних стрічок. Юрій Рижов каже, що для роботи над проектом — а це 17 із 18 фільмів (найперша кіноробота 32-річного режисера «Вася-реформатор» втрачена) Олександра Довженка на 14 дисках потрібно від 7 до 10 місяців часу. Адже передбачається повна, покадрова реставрація як зображальна, так і звукова, інформаційний супровід дисків. Наклад кожного диску — 1000 примірників, на фініші буде подарунковий бокс із «усім Довженком», і зрозуміло, що таке зібрання в першу чергу має стати престижним представницьким подарунком, обов'язково потрапить у кожне посольство України за кордоном, а якщо потрібно буде додрукувати тираж, з готовими матрицями не буде ніяких проблем. «Порядна якість» на DVD нині коштує 1700 тисяч гривень, але ж зрозуміло, що це робота на віки, це можливість виходити на міжнародний рівень, у перспективі це показ в електронних кінотеатрах, які «розмножуються» у світі шаленими темпами.

      Із матеріальних ювілейних речей, які можна «помацати» чи поставити на поличку, на замовлення Міністерства культури було випущено календар по творчості метра, архівні фото для нього відбирав з музею кіностудії відомий кінокритик, довженкознавець Сергій Тримбач, а 12 вересня в Будинку кіно відбудеться презентація книжки професора В. О. Кудіна про ювіляра. До речі, на кіностудії імені Довженка думають над тим, як зробити музей доступнішим для людей «з вулиці». Директор кіностудії Віктор Приходько сказав, що знайшов додаткове приміщення для музею — це вже буде четвертий музейний поверх, незабаром з'явиться і сайт музею в інтернеті. Але найматеріальнішої і найсимволічнішої для класика української кінорежисури річ — кінотеатру його імені — в столиці немає. Колишній кінотеатр імені Довженка віддали приватній структурі, яка зробила там нічний клуб «Шамбала», сьогодні міська влада раптом отямилася і натякнула власникам «Шамбали» повернути профіль закладу «на місце», і ті нібито не проти, та й кінотеатри на сьогодні — не останній бізнес, але назву нові господарі міняти не згодні. Голова управління культури Київміськдержадміністрації Олександр Биструшкін говорив про ймовірність перейменування кінотеатру «Жовтень» на честь Олександра Довженка, і директор «Жовтня» Людмила Горделадзе не проти, до того ж національне ім'я на фасаді значно полегшило б життя кінотеатру, який прекрасно справляється зі своєю діяльністю без сторонньої допомоги, але муляє очі муніципалітету. «Я вже й листа написала з ініціативою перейменувати кінотеатр «Жовтень» на кінотеатр імені Довженка, але це нікому не потрібно», — втомлено сказала на «довженківській» прес-конференції пані Горделадзе. Затихло і питання з перепохованням праху Олександра Петровича в Києві згідно з його заповітом, про вирішення якого теж навесні говорив пан Биструшкін.

      Цьогорічний ювілей готується і фінансується на всіх рівнях — на власне ювілейні заходи Міністерство культури виділило 100 тисяч гривень — це урочистості у Києві, на кіностудії і в Будинку кіно, урочистості на батьківщині класика в Сосниці, науково-практична конференція «Олександр Довженко і світова культура», приурочена до ювілею презентація молодіжного проекту «Любов — це...», вручення державної премії імені Олександра Довженка — на зачарованій Десні її отримає Олесь Санін за стрічку «Мамай». Кіностудія імені Довженка, крім мітингу біля пам'ятника ювіляру, влаштовує вечірній прийом, або, як написано в прес-релізі, «загальнонаціональне свято» із запрошеними дипломатами, бізнесменами «з усієї Європи» та презентацію нового гранта — 20000 гривень із Фонду розвитку українського кіно на тексти, пов'язані з кінематографом — сценарії, книжки, альманахи. Віктор Приходько не відкрив ім'я першого грантоотримувача, сказав лише, що грант видається на книгу. Обласний і районний ювiлейнi бюджети, за словами начальника Чернігівського обласного управління культури Б. В. Кальченка, пішли на ремонт музею-садиби кінокласика, оснащення меблями та апаратурою, а також на капремонт кінотеатру імені Довженка, закупку проектора, екрана, апаратури, на урочистий концерт і прем'єру вистави «Зачарована Десна», яку з нагоди ювілею підготував обласний молодіжний театр.

      «Сьогодні фільми Олександра Довженка мало тільки показувати, їх треба коментувати», — каже Сергій Тримбач. Але в плані наукового осмислення ми не надто далеко просунулися. Для цього є й об'єктивні причини — більша частина архівів Довженка, які знаходять у Москві, закриті до 2009 року, а це щоденники режисера. Та й ті щоденники, які надруковані, можуть виявитися не зовсім оригінальними, бо, як відомо, вдова Олександра Петровича Юлія Солнцева досить авторитарно поводилася з його спадщиною.

      Очевидно, до одного ювілею усіх проблем не вирішити, навіть якщо оргкомітет з підготовки святкувань очолює гуманітарний віце-прем'єр Дмитро Табачник. Але завдяки дню народження автора «Землі», «Щорса», «Арсеналу», «Звенигори», «Івана», «Аерограда» Олександр Петрович Довженко стане не далі від нас на рік чи десять, а трохи ближче — на книжку або ж DVD, принаймні на телепрограму чи фільм метра по телевізору.