Іскандери головного мозку

18.12.2014
Іскандери головного мозку

«Іскандери», якими так пишається Росія, можуть бути розміщені у Криму. (з сайта radio24.ua.)

0Кремль, приголомшений падінням рубля, заплутався у засадничому для себе питанні: розміщувати чи ні в анексованому Криму ядерну зброю. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявляє таке: «Тепер Крим став частиною держави, яка, відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, має таку зброю. І держава російська має, відповідно до міжнародного права, всі підстави розпоряджатися своїм легітимним ядерним арсеналом відповідно до своїх інтересів та відповідно до своїх міжнародно-правових зобов’язань», — пашталакає Лавров.

Лавров vs Каракаєв: плутанина в «показах»

Одночасно із цим у білокам’яній хваляться, що можуть «вразити» будь-якого супротивника з глибини території РФ, тому немає необхідності розміщувати ядерну зброю в Криму. Про це говорить такий собі Сергій Каракаєв — командувач ракетними військами стратегічного призначення. «Дальність стрільби сучасних балістичних ракет дозволяє вражати цілі в будь-якій точці земної кулі, не наближаючись до кордонів Росії. При цьому ракетні комплекси знаходяться в глибині нашої території, де вони мають найбільшу захищеність від засобів ураження противника», — заявляє він.

А насправді все це означає, скоріше за все, що справа — зовсім не у дальності стрільби. А у швидкості падіння національної валюти РФ. А також в інших наслідках санкцій та міжнародної обструкції Росії. Недарма той самий Лавров несподівано розсипався у компліментах Президенту Петру Порошенку, назвавши його «найкращим шансом для України» та підкресливши відсутність будь-яких проблем у підтриманні контактів з офіційним Києвом. Очевидно, що «ядерний попіл» стукає у слабкі російські мізки, від чого плутаються основні месиджі, якими чиновники РФ мають вражати уяву своїх слухачів.

Однак у Росії є ще одна проблема: як відомо, на кожну дію існує протидія. Розміщення будь-де нового ядерного арсеналу призведе до того, що на цей арсенал буде націлена зброя інших країн. Згадаймо, як болісно зреагувала Росія у 2008-му на розгортання США систем протиракетної оборони в Польщі. (Тоді ж члени НАТО домовилися про створення протиракетного щита в Європі для захисту від балістичних ракет країн-агресорів). У відповідь на це президент Росії заанонсував розміщення в Калінінградській області ракетних систем «Іскандер», здатних нейтралізувати європейські протиракетні комплекси.

Через 4 роки — у 2012-му — у Росії повернулися до теми «Іскандерів». А наприкінці 2013-го, після кількарічних обіцянок, протиракетні комплекси таки розгорнули у Калінінградській області. При цьому остання версія балістичних ракет, що має на озброєнні армія РФ, дійсно характеризується високою дальністю ураження (тут Каракаєв має рацію). Цієї дальності достатньо, аби «дістати» і Польщу з Латвію з Литвою і навіть частково Україну.

Зауважимо, що при всій своїй економічній кризі Росія продовжує викидати на озброєння просто-таки шалені суми. На 2015 рік заплановане збільшення частки сучасної зброї в російській армії з 16% до 30%, тобто вдвiчi. Очікується, що до 2020 року вона досягне 70%. Російські стратегічні ракетні сили отримають мобільні балістичні системи RS-24 «Ярс». В цілому, стверджують експерти, за останнє десятиліття військовий бюджет Росії виріс у чотири рази — з 600 млрд. рублів (16,7 млрд. дол.) до нинішніх 2,3 трлн. рублів (64 млрд. дол.).

Мілітаризація Криму: процес уже пішов

На всі претензії України та світу російська керівна верхівка відповідає у властивому їй хамському стилі. «Куди хочемо, туди й ставимо», — говорить щодо ракет та іншого устаткування міністр оборони РФ Сергій Шойгу. Його відомство додає: «Рішення про розміщення морського ракетоносного авіаполку, на озброєнні якого перебувають бомбардувальниками Ту-22М3, у Гвардійському вже прийнято, і процес цей «буде завершено в 2016 році».

Так, слід подивитися правді в очі: поки Арсеній Яценюк виступає у Брюселі із закликами не допустити розміщення ядерної зброї в Криму, у Гвардійському вже готуються до накопичення відповідного арсеналу. Окрім згаданих бомбардувальників Ту-22М3, там планують базувати й «Іскандери» та спеціальний морський ракетний авіаполк. Країна-загарбник обіцяє також докорінно модернізувати цю базу, перебудувавши всю її наземну інфраструктуру.

«Щоб гарантовано знищити комплекси ПРО в Румунії та Польщі, а також корабельні угруповання США з системою ПРО в зоні Чорного та Середземного морів, Росії достатньо мати на цьому напрямi порядку 22-25 оперативних ракет «Іскандер-М» і стільки ж крилатих ракет на важких бомбардувальниках Ту-22М3. Тільки в цьому випадку запевненням Вашингтона про те, що система ПРО не спрямована проти Росії, нарешті можна буде повірити, оскільки загроза безпеці нашої країни з боку європейської ПРО буде дійсно зведена до нуля», — пише російський «Московський комсомолець».

Це видання не без захоплення розповідає, що Володимир Путін особисто затвердив програму створення угруповання збройних сил Росії в Криму. Було це ще під час скандальної поїздки російського керманича на півострів у серпні поточного року. Тоді кремлівський вождь зазначив, що «програма органічно вписується у всі плани розвитку збройних сил», вона «не буде витратною, і Крим не буде насичуватися зайвим особовим складом і надлишковими озброєннями».

США б’ють на сполох

Чи не найбільше занепокоєння кримською ситуацією висловлюють Сполучені Штати. Члени Конгресу повідомили президенту США Бараку Обамі про плани Москви розмістити тактичну ядерну зброю в Криму в листі, який було підписано Майклом Роджерсом, очільником підкомітету Конгресу зі стратегічних сил, а також Говардом Маккоуном (керівником комітету у справах Збройних сил) і Майклом Тернером (останній представляє підкомітет нижньої палати Конгресу з тактичних повітряних і наземних сил).

Конгресмен Джеймс Іноф від імені колег нагадує, що розміщення в Криму ракетного комплексу «Іскандер-М» порушує норми підписаного в 1987 році Москвою і Вашингтоном Договору про ліквідацію ракет малої і середньої дальності — дальність польоту ракет, випущених з комплексу «Іскандер-М», становить 2,6 тисячі кілометрів, тоді як даний документ забороняє виробництво і проведення випробувань зброї наземного базування, радіус дії якого становить від 500 до 5500 кілометрів.

У США не розуміють, чому російська сторона у свою чергу звинувачує Америку у недотриманні вимог даного договору, тоді як порушником насправді виступає вона сама. Що ж до України, то Київ повсякчасно декларує загрозу, яку несе російська гонка озброєнь. «Це не лише війна в Україні. Україна для Росії — поле бою проти Заходу, проти ЄС, проти країн-членів НАТО, проти міжнародного права та порядку», — підкреслює Яценюк.

Водночас останні кадрові призначення (зокрема, віддане Олександру Турчинову крісло секретаря РНБО) змушують серйозно замислитися над тим, а чи дійсно наша сторона щиро прагне убезпечити себе та свою територію, яку Україна дозволила відібрати «вєжлівим людям» у березні 2014-го? Поки що ми лише говоримо про наші втрати, не намагаючись запобігти новим. І перманентне відкладання заявки щодо членства України в НАТО слугує тому зайвим підтвердженням.