На кого ж він їх?..

09.12.2014

Недарма прихильники вигаданої Володимиром Путіним «Новоросії» дорікають такому авторитетному для них російському президенту тим, що покинув своє дітище напризволяще. Поки весь цивілізований світ пересмикує від обурення діями Москви, яка прямо постачає сепаратистам невизнаних «ДНР» та «ЛНР» зброю і живу силу в особах російських військових, самі «деенерівці» та «еленерівці» скаржаться на те, що допомога, як їм здається, надто мізерна. Мовляв, «якби Путін справді хотів «врятувати» «Новоросію» — кинув би на це всю потугу російської армії і давно б уже приєднав Донбас до Російської Федерації».
Утім експерти цю наївну точку зору давно не поділяють, наголошуючи на тому, що приєднувати таку проблемну територію до Росії ВВП і не збирався. А от де-факто відколоти її від України справді планував, з метою утворити в нашій державі величезне й постійно діюче вогнище нестабільності, що заважало б Україні рухатися вперед і залишало її в зоні впливу Кремля та його потуг зі створення єдиного євразійського простору а-ля СРСР.
Але реакція Заходу, економічні та політичні санкції проти Росії й, головне, стрімке здешевлення нафти, на якій значною мірою тримається російський бюджет, дещо попсували Володимиру Володимировичу цей грандіозний план.

«Про незалежну Новоросію можна забути»

Звісно, на словах Путін цього нізащо не визнає і далі верзтиме всіляку великодержавну маячню в стилі «сакрального Криму й Севастополя», що мають для росіян «не менше значення, ніж Храмова гора в Єрусалимі для тих, хто сповідує іслам чи іудаїзм». Але дії російського лідера свідчать про те, що він «дав задній хід» і змінив плани щодо Донбасу.

Як зазначає німецький журнал «Шпігель», спецслужби деяких країн НАТО, вивчивши події навколо української кризи, дійшли висновку, що Путін більше не прагне відокремлення Луганської і Донецької областей від України. Принагідно зазначимо, що «Шпігель» відзначається доброю поінформованістю не лише про дані іноземних спецслужб. Цей часопис неодноразово явно й завуальовано ретранслював у Німеччині й позицію Кремля, де редакція, судячи з усього, також має свої більш ніж надійні джерела. І не виключено, що ця стаття також є спробою підштовхнути Захід до вигідних передусім Москві висновків.

У статті, зокрема, зазначається, що, з огляду на нові дані з Росії, в Північноатлантичному Альянсі нібито застерегли своїх колег з інших країн «від неправильної оцінки намірів Кремля при вибудовуванні політики».

Водночас зовсім кидати проросійських бойовиків «ДНР» і «ЛНР» напризволяще Путін не збирається. Тому тепер активно виступає за виділення Донецької та Луганської областей в адміністративні одиниці у складі федерації, якою «має стати Україна».

Також співрозмовники «Шпігеля» повідомили, що президент РФ планує найближчим часом вирішити проблему нескоординованості дій окремих угруповань терористів. Як саме — не уточнюється.

Інформацію німецького часопису підтверджує й опозиційна до російської влади «Новая газєта». Одразу троє співрозмовників видання — в адміністрації президента, в уряді РФ і серед сепаратистів — заявили, що «про незалежну Новоросію можна забути».

Як дізналося видання, «вштовхуванням» східних областей назад в Україну на даний час займаються помічник Путіна Владислав Сурков, а також новий заступник начальника управління президентської адміністрації з соціально-економічного співробітництва з країнами СНД, Абхазією та Південною Осетією Ігор Удовиченко, який змінив на цій посаді Бориса Рапопорта. Відставку Рапопорта, який вважався «ідейним прихильником» сепаратистського руху, також пов’язують зі зміною політики Кремля щодо Донбасу.

Саме Сурков нібито ініціював відставки і навіть зникнення колишніх лідерів «ДНР» — «ЛНР»: Ігоря Стрєлкова-Гіркіна, Ігоря Безлера, «отамана Міжнародного союзу громадських об’єднань «Донська Республіка» Миколи Козіцина. Декого з провідних сепаратистів, швидше за все, вже й немає серед живих.

Французький «миротворець»

Як припускає «Новая газєта», певним сигналом про новий підхід Москви до «новоросійського» питання могла стати суботня зустріч Володимира Путіна з президентом Франції Франсуа Олландом. Переговори двох глав держав відбулися в московському аеропорту «Внуково-2», куди Олланд заїхав по дорозі з Казахстану, який відвідав з офіційним візитом, до рідного Парижа. Про намір «заскочити» до Москви французький очільник несподівано повідомив напередодні. І головною темою його розмови з Путіним, за чутками, була саме Україна.

Західні аналітики з цього зробили висновок, що Олланд вирішив узяти на себе роль головного посередника між Росією й Заходом після того, як канцлер Німеччини Ангела Меркель різко посилила свою позицію щодо необхідності «дати жорстку відповідь» Москві на бойові дії проти України. Тепер уже не Меркель грає роль «доброго слідчого» як колись добра подруга Путіна, а Олланд, який навіть спільною мовою з ненавченим французької та англійської Володимиром Володимировичем не розмовляє.

Хоча без Берліна жодні переговори на такому рівні все одно не обійдуться. Недарма ж Оллану і перед зустріччю з Путіним, і після неї консультувався в телефонному режимі з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Яка, принагідно зауважимо, в опублікованому позавчора інтерв’ю газеті «Вельт ам зонтаг» розкритикувала нинішню політику Кремля щодо сусідів і звинуватила Москву в перешкоджанні євроінтеграції України, Грузії та Молдови.

Під час двостороннього рандеву у «Внуково» президенти нібито говорили про те, що бої на сході України скоро будуть припинені і в регіоні встановиться міцне перемир’я. Олланд, зокрема, заявив, що необхідно продовжити дискусію, яку сторони почали в рамках саміту «Великої двадцятки» в Австралії. «Росія і Франція мають до цього прагнення, і ми говорили про те, що необхідно знаходити рішення разом. Ми про це говорили і з пані Меркель, і ми вважаємо, що Росія та Франція можуть знайти необхідні рішення», — заявив Олланд після повернення в Париж.

Зустріч була показова ще й тому, що президент Франції став першим західним лідером, який зустрівся з Володимиром Путіним у Москві з моменту початку конфлікту в Україні.

«Віддайте «Містралі» Україні!»

Звісно, у розмові президенти не могли не згадати про найбільш болюче останнім часом питання у стосунках між двома державами — проблему гелікоптероносців «Містраль», які Франція збудувала на замовлення Росії і під тиском світової спільноти знехотя відмовилася віддавати замовнику після запровадження санкцій у відповідь на анексію Криму та підтримку Росією війни на Донбасі. Нещодавно міністр оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан2 заявив, що, можливо, Москва взагалі ніколи не отримає замовлених кораблів, які вже назвала «Севастополь» і «Владивосток». «Ми можемо їх ніколи й не передати. І Росія знає про цю ситуацію. Передача гелікоптероносців не може розглядатися в тих стресових умовах, у яких ми сьогодні перебуваємо», — наголосив Ле Дріан.

Такої самої думки дотримується і більшість депутатів Європарламенту. Як заявив в ефірі одного з польських телеканалів євродепутат Яцек Саріуш-Вольський, «Містралі» взагалі варто було б «передати Україні, для того, щоб вона могла захистити узбережжя Чорного моря від безмежних апетитів Росії».

А ТИМ ЧАСОМ...

Минулими вихідними об’єднані сили НАТО у Балтійських країнах зафіксували напрочуд нахабну активність російських військових. Так, пілотам Альянсу довелося двічі на день піднімати в повітря винищувачі через непогоджений проліт військових літаків РФ. Причому перший інцидент відбувся за участі відразу шести російських стратегічних бомбардувальників, здатних нести ядерні заряди, повідомляє міністерство оборони Латвії.

Пізніше стався ще один інцидент, за участі трьох військових Ту-134 та одного транспортника Ан-72, які також здійснювали проліт над Балтійським морем, не погоджуючи його з іншими країнами регіону. Для їх перехоплення було піднято винищувачі CF-188.

Окрім того, поблизу морського кордону Латвії в Балтійському морі минулої суботи було помічено корабель ВМС Росії.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>