Кабмін народився. Славімо його?

Багатообіцяючий парламентський вівторок, коли парламент мав презентувати українцям новий склад уряду, не обійшовся без сюрпризу зі знаком «мінус». Останній полягав у тому, що на ранок 2 грудня торги за крісла та посади так і не були завершені. Зрештою, як і слід було очікувати. Перша пауза в роботі Ради, взята до 12.30, автоматично перетворилася на довшу перерву, потрібну задля остаточного узгодження кандидатур. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк урочисто пообіцяв, що до кінця дня країна знатиме імена міністрів. Натомість нардеп Сергій Пашинський («Народний фронт») підійшов до справи з більш обережним оптимізмом. Він нагадав, що на кону також — розподіл парламентських комітетів.

Це питання, як і роздача міністерських портфелів, лишається дискусійним. Проти квотного розподілу комітетов напередодні виступила «Самопоміч», зазначив Пашинський. Саме через це, мовляв, і виникла ідея запропонувати лідеру «Самопомочі», меру Львова Андрію Садовому посаду першого віце-прем’єра. «Садовий очікувано відмовився. Це така гра нервами», — зазначив нардеп. Голова ж фракції «Самопомочі» Олег Березюк пояснив, що позиція його об’єднання по комітетах пов’язана «з бажанням зламати старі підходи в роботі парламенту». «Нас повністю підтримують у «Батьківщині», у Ляшка, підтримує низка молодих депутатів у «Народному фронті» та Блоці Порошенка. Але вони поки не говорять про це публічно», — додає Березюк.

Кандидати в міністри

Як повідомила вчора прес-секретар Арсенія Яценюка Ольга Лаппо, о 16.00 кандидати на міністерські посади почнуть виступати у сесійній залі. Відтак відбудеться голосування, формат якого є не цілком зрозумілим: чи то затверджувати кожну персоналію окремо, чи то весь запропонований склад уряду «гамузом».

За даними видання «Українська правда», за квотою Блоку Порошенка можуть бути призначені: віце-прем’єр iз питань регіонального розвитку та житлового господарства — Геннадій Зубко (теперішній «зам» голови АП Бориса Ложкіна); міністр енергетики — Валерій Демчишин (людина без досвіду в енергетичній царині, зате колега Валерії Гонтарєвої по компанії «ICU», котра спеціалізувалася на банківських послугах); міністр інфраструктури — Андрій Півоварський (гендиректор групи «Контініум»); міністр охорони здоров’я — Олександр Квіташвілі (в минулому він обіймав аналогічну посаду в Грузії); міністр соціальної політики — Павло Розенко (вже працював у соціальній царині, зокрема в першому уряді Юлії Тимошенко); міністр економічного розвитку — Айварас Абромавічус (естонець, який проживає в Україні, партнер шведської компанiї East Capital).

У свою чергу «Народний фронт» претендує на наступні крісла: голова МВС — Арсен Аваков (чинний міністр); «гуманітарний» віце-прем’єр — В’ячеслав Кириленко (колишній міністр праці в уряді Тимошенко); міністр молоді та спорту — Ігор Гоцул (президент Федерації легкої атлетики України); міністр юстиції — Павло Петренко (теперішній очільник відомства). Об’єднання «Самопоміч» тим часом претендує на посаду міністра аграрної політики (кандидатура — Олексій Павленко, керівник мережі магазинів «Фокстрот») та на посаду віце-прем’єра — куратора економічного блоку (на це крісло «Самопоміч» висуває Наталю Яресько, американку українського походження, випускницю Гарварду). Нарешті, «Батьківщина» квотує Міністерство екології, головою якого в партії хочуть бачити юриста Ігоря Шевченка).

Наведений список — далеко не повний. Очікується, що в новому уряді не бракуватиме і старих персон. Так, за квотою Петра Порошенка в уряді залишаються працювати міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр оборони Степан Полторак, міністр освіти і науки Сергій Квіт. Раніше в «Народному фронті» не виключали, що остання посада може дістатися Лілії Гриневич. Але, швидше за все, вона очолить профільний парламентський комітет, зазначає УП.

Іноземці в уряді

Як бачимо з наведеного списку, вперше в історії України на працевлаштування в уряді претендують іноземці. Спеціально «під них» Президент України ініціює закон, котрий дозволяє іноземним громадянам працювати в Кабінеті Міністрів. Цей документ Верховна Рада мала також розглянути на своєму вчорашньому засіданні. І дискусія довкола законопроекту обіцяла бути гострою. Адже однозначного ставлення до нього немає навіть всередині пропрезидентської фракції. Принаймні депутат від БПП Віктор Пинзеник на запитання про таку ініціативу відповідає обтічно: «Щодо роботи іноземців в уряді хочу сказати наступне. Спочатку це питання повинні будуть розглянути фракції. І тільки потім буде прийнято рішення».

Утiм троє згаданих претендентів на міністерські крісла — Яресько, Квіташвілі та Абромавічус — більше не є іноземцями. Всі вони у форс-мажорному порядку отримали українські паспорти. «Секрет» розкрив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, котрий посилався на Юрія Луценка як на першоджерело інформації. Пізніше це підтвердив і нардеп від БПП Віктор Чумак. «Щойно закінчилося засідання комісії з питань громадянства, вони тепер громадяни України», — заявив Чумак журналістам в понеділок увечері.

Запрошені з усіх-усюд гості дуже не сподобалися депутату-мажоритарнику від «Свободи» Андрію Іллєнку. Втім рiч не в національності пошукачів посад, а в тому, що, на думку Ілєнка, для виконання поставлених завдань достатньо й вітчизняних фахівців. Іноземні ж — тільки зашкодять. «Як вони нам можуть допомогти боротися з корупцією? Іноземці не потрібні, щоб скасувати цю податкову систему та корупційні схеми. Через рік ми вийдемо і скажемо, що у нас така корупція, що й іноземці не допоможуть. Тому ми не будемо за це голосувати», — заявив він.

Що ж стосується попереднього розподілу парламентських комітетів, то, згідно з наявними даними, «Блок Петра Порошенка» отримає представництво в комітетах правової політики, з питань податкової та митної політики, АПК, транспорту, екології, з питань бюджету, з охорони здоров’я, в Комітеті закордонних справ (або — євроінтеграції ), з питань культури і духовності, у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму.

Фракції партії «Народний фронт» дістануться комітети з питань нацбезпеки і оборони, з питань ПЕК, економічної політики, з питань соцполітики та праці, антикорупційний, з питань свободи слова, а також — науки і освіти. Тим часом представники «Самопомочі» очолять комітети інформатизації та інформаційних технологій, комітет закордонних справ (або — євроінтеграції).

«Батьківщина» ж має намір делегувати свого представника до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, фракція Олега Ляшка — в Комітет з питань промполітики і Комітет держбудівництва і місцевого самоврядування. Група Віталія Хомутинника «Економічний розвиток» претендує на Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Представники «Опозиційного блоку» бажають очолити Регламентний Комітет і комітет iз питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин.

Міністерство інформаційної політики: плюс чи мінус?

А тим часом списи ламають також довкола створення Міністерства інформаційної політики, яке обстоює влада. Спектр думок є широким та включає діаметрально протилежні позиції. Прихильники ідеї підкреслюють: започаткування міністерства — відповідь тим, хто багато місяців бідкався на програну Україною інформаційну війну. Противники заперечують: це не міністерська справа — займатися контрагітацією чи вигадувати маячню в стилі росЗМІ про розіп’ятих під Кремлем українців. До того ж, ведуть вони далі, всі необхідні інституції для захисту інформаційного поля, розвитку українських медіа та популярізації України за кордоном уже давно існують. Було б лише бажання та вміння ними скористатися.

До всіх застережень додаються ще й побоювання щодо повернення в Україну цензури. Однак і цього не слід боятися — у воєнний час цензура мусить бути, переконані популяризатори міністерства. Її завдання — відсіювати ворожий продукт, блокувати російські серіали чи антиукраїнський iнтернет-контент тощо. Опоненти заперечують: для всього цього не потрібне окреме міністерство з роздутим штатом клерків абощо. Україні «мало» витрат, пов’язаних із війною, тож давайте посадимо на шию державі додаткових чиновників, говорять вони. Депутатка від «Народного фронту» Тетяна Чорновол прямо заявляє: ігри довкола міністерства знадобилися з метою працевлаштування однієї-єдиної людини — керівника інформаційного департаменту Нацгвардії Юрія Стеця.

Власне, близький до Президента Петра Прошенка Стець і є автором пропозиції. На своєму «Фейсбуці» він обґрунтував необхідність створення міністерства захистом національних інтересів. «Жоден орган в структурі владних інституцій України сьогодні не може ефективно реалізовувати ці задачі. Генпрокуратура та СБУ є винятково контролюючими органами, вони виконують функції, притаманні силовим відомствам; РНБОУ є дорадчим органом, який аналізує та узагальнює рішення з багатьох сфер та галузей. Сфера інформації та комунікацій залишається розрізненою, повною протиріч, впливу іноземних агентів, і в умовах геополітичних воєн стає слабким місцем країни, по якому найперше б’ють вороги», — зазначив Стець.

З його слів, місія нового органу зводитиметься до нейтралізації впливу з боку Росії, «просування України у світі», залучення інвестицій для створення національного інформпродукту, формування «кадрового резерву» для сфери комунікацій тощо. «Різні держави з різними історичним та культурним досвідом у кризові часи приходили до необхідності створити орган виконавчої влади, який би контролював та управляв інформаційною безпекою країни. Особливо це властиво Вестмінстерській системі, де ефективність управлінських рішень є основою для функціонування державного апарату, а органи виконавчої влади створюються під задачі та функції, а не під галузі та сфери», — написав він.

Вочевидь, міркування Стеця у соцмережах не задовольнило його колегу Мустафу Найєма, депутата від БПП. «Сьогодні ми двічі обговорювали це питання на засіданні фракції, — розповідає Найєм. — Під час доповіді Юрія Стеця і пізніше — за участю Президента. У мене була можливість поставити питання, і я попросив дати відповідь всього на три запитання: положення про міністерство, його функціонал і бюджет. Не буду вдаватися в подробиці, відповіді я не почув. У відповіді фракції було обіцяно, що положення міністерства з’явиться в публічному доступі ДО голосування. Зараз третя ночі. До голосування за склад уряду залишилося всього кілька годин. Положення немає, що ми створюємо і якими функціями і повноваженнями ми це «щось» наділяємо, мені неясно. Як колишній журналіст і прихильник нашого цеху, я не готовий голосувати за створення цього міністерства», — написав Найєм учора на своїй сторінці у ФБ.