Операція «антилюстрація»

27.11.2014

Днями Харківський окружний адмінсуд поновив на посаді колишнього заступника прокурора області Володимира Суходубова. Його разом із п’ятьма колегами наприкінці жовтня було звільнено з посад відповідно до закону про люстрацію. Суходубов подав позов до суду проти прокуратури області про незаконність звільнення і, зрештою, виграв справу.

Подібну справу виграв і «махровий» «регіонал» Віктор Погорєлов. Як стало відомо, суд поновив його на посаді мера Ужгорода. Відставку міського голови, проведену внаслідок таємного голосування в кінці лютого цього року, визнали незаконною. Суддя постановила, що рішення про поновлення «люстрованого» чиновника має бути виконано негайно.

В обох випадках у протилежних сторін залишається право на апеляцію.

Один з авторів закону про люстрацію, Єгор Соболєв, вважає такі події агонією старої системи, яка все одно не зможе подолати хвилі очищення влади.

«Харківський суддя своєю ухвалою зупиняє люстрацію земляка-прокурора; представництво ООН в Україні запрошує дані про люстрованих вагітних і хворих; СБУ не помічає у своїх лавах сотень вихідців iз КДБ. Усе це — перші прояви організованої боротьби системи проти її очищення, — написав у своєму «Фейсбуці» відомий журналіст і громадський активіст, обраний на позачергових парламентських виборах народним депутатом за списком партії «Самопоміч». — І одночасно свідчення — очищення таки почалося. 354 особи вже люстровані офіційно. І це не рахуючи тих, хто сам звільнився у сподіванні, що закон скасують і можна буде непомітно повернутися. А також тих, хто пройшов до нового парламенту і не може бути призначеним на жодну посаду — як Льовочкін, Бойко, Вілкул. Домовився сьогодні з польськими колегами з люстраційного бюро Інституту національної пам’яті та Національної школи публічної адміністрації про допомогу нам у руйнуванні держави Януковича і творенні нової справжньої держави Україна. А ті, кого ми почали вичищати, вагітні і хворі одним — одержимістю клептократією. Не за них треба хвилюватися, дорога Організаціє Об’єднаних Націй».

Водночас більшість політологів не підтримує ейфорії стосовно можливостей люстрації. Першою перепоною на її шляху називають досі нереформовану судову систему, що дає можливість чиновникам вигравати справи, які мали б бути для них безнадійними. Сам закон, який ухвалила Верховна Рада, вважають «беззубим».

«У законі є шпарини, багато недоліків, — розповів у коментарі «УМ» політичний аналітик Олександр Палій. — Дуже мала роль відводиться централізованому органу, який має контролювати процес, і занадто велика роль органів державної влади, в яких проходить люстрація. Немає системи комплексної антикорупційної люстрації. Було б дуже добре, якби чиновники могли показати своє майно. Немає системи обов’язкового проходження перевірки на детекторі брехні».

На думку експерта, варто було б залишити такий собі люстраційний «люфт»: «Було б непогано вважати люстрованими тих чиновників, які пішли воювати в зону АТО, або віддали третину своїх грошей на армію. А невелику групу людей, корисних для системи національної безпеки, залишати на посадах рішенням Президента», — пропонує Палій.

«Закон про очищення влади, на мою думку, був інструментом нових політичних партій, які прагнули витіснити старі партії з хлібних місць. А не таким, який би забезпечував ефективну люстрацію, — поділився з «УМ» своїм баченням проблеми політолог Євген Магда. — Тут треба визначитися, чи ми керуємось революційною доцільністю, чи нормами права. Якщо є рішення суду, то його, хоч би як це було прикро, необхідно виконувати. Або бути готовим до того, що якщо щось одне не виконується, тоді подальша сваволя набуває ефекту доміно».

За словами пана Євгена, не варто абсолютизувати конкретні випадки повернення окремих урядовців чи суддів на посади. На його думку, зняти всі запитання і подолати внутрішні суперечності в законі зможе лише нова Верховна Рада.