Що впало — не пропало

19.11.2014

Хто з нас у дитинстві не любив спостерігати, як вишикувані в ряд кісточки доміно падають, створюючи цікаві візерунки. У світі це визнано справжнім мистецтвом, проходять цілі фестивалі, а рекорди занесено в Книгу Гіннесса. Потрапити туди мають шанс і сумські студенти, які влаштували флешмоб, «заваливши» за принципом доміно на підлозі бібліотеки Української академії банківської справи НБУ 5 500 книг. До слова, попередній світовий рекорд, здійснений у бібліотеці бельгійського міста Антверпен, зафіксував «лише» 4845 книг.

Напередодні фінальної акції її учасники — гурт із 50 студентів, аспірантів і викладачів академії — три з половиною години виставляли книгу за книгою у чотирьох залах бібліотеки. Загалом ланцюжок становив понад 700 метрів. Поміж книг залишили неширокі коридори, аби, випадково порушені, «доміно» не почали падати передчасно.

З другого поверху атріуму дивимося вниз, де ще триває підготовка. «Нічого, — піднімає голову до глядачів науковий співробітник академії Сергій Тихенко, — ми все одно це зробимо. Розкрию вам секрет. Ось бачте, у проходах викладені з зелених книг рослинки? Це — кріп. Ми відразу собі сказали: працювати буде важко, але ж ми — вперті «укропи», ми зможемо».

Врешті всі тамують подих. Десь там, на початку, дівча у вишиванці штовхає першу книгу, і з наростаючим шелестом вони падають, кімната за кімнатою — до залу, де вишикувалася найпотужніша «армія». Кілька митей — і ось, упавши, книги викладають прапор України. Оплески, вигуки — відбулось! «Рекорд — є! Книгою рекордів України зафіксований, а щодо Книги рекордів Гіннесса — займемось оформленням документів. Та рiч не в самому рекорді. Рiч у тiм, щоб ми повірили, що наша держава — є, що наша мова — є, що наша книга — жива. І що ми ЧОГОСЬ ВАРТІ!!!», — написав Сергій Тихенко у «Фейсбуці».

А завершальним акордом стала акція «Подаруй книгу», в рамках якої було зібрано для сільських бібліотек, шкіл та в зону АТО півтори тисячі книжок. Відбулися і зустрічі з письменниками. Хоча заходи проводили на підтримку живої мови і «живої» книги, виконуючий обов’язки ректора Сергій Козьменко згадує й про iншу книгу — електронну. Передані українцями Канади для поранених у зоні АТО «читалки» завантажуються в кабінетах вишу. «У кожну електронну — близько 500 паперових книг. Потім волонтери передадуть їх за призначенням».

А ще з книг, що потім узяли участь у рекорді, спочатку збудували велику фортецю... Для чого, запитаєте? Секрет нам відкрили, показавши «чорновик» соціального відеоролика. Книжкова фортеця розсипається, і за її стінами — руйнівники, «просунуті» сучасники. Хтось — із нетбуком, хтось — зi смартфоном, хтось — із планшетом чи «читалкою». Всі рекламують нові технології.