Від Москви — ні на крок!

19.11.2014

Німецький уряд із дедалі більшим занепокоєнням спостерігає за діями Росії на Балканах, метою яких є політичне й економічне проникнення в Балканські країни для недопущення їх зближення з Європейським Союзом. «Упродовж цього року Росія перетворилася (з точки зору Берліна) з важкого партнера на противника», — зазначає у свіжому номері німецький тижневик «Шпігель».

Близькі до канцлера ФРН Ангели Меркель джерела видання стверджують, що ситуація є «ще важчою, ніж у прикінцевій фазі «холодної війни», коли Москва принаймні дотримувалася досягнутих домовленостей». За даними «Шпігеля», німецький уряд спостерігає «широкомасштабні» дії Росії на Балканах. Часопис нагадує, що нещодавно Москва вперше не підтримала продовження міжнародної місії EUFOR у Боснії і Герцеговині, оскільки в поданні містилася згадка про перспективу членства цієї країни в Євросоюзі. Росія також висловила свої застереження проти головування Німеччини в ОБСЄ у 2016 році.

З аналітичного звіту МЗС Німеччини, який отримала у своє розпорядження редакція часопису, випливає, що президент РФ Володимир Путін хоче будь-якою ціною запобігти зближенню чи вступу Балканських країн до ЄС. Адже Росія трактує Балкани як регіон зі стратегічним для неї значенням. Москва концентрується передусім на Сербії, намагаючись прив’язати її до себе якомога міцніше через економічну співпрацю та постачання газу, а також за допомогою «панслов’янської риторики». «Метою Кремля є створення настільки сильного тиску на Балканські країни, щоб вони або взагалі відмовилися від членства в ЄС, або стали у ньому захисниками російських інтересів», — каже німецький євродепутат Алмар Брок.

«Шпігель» також вказує на низку російських проектів у Сербії, які вже гарантували вплив Москви на цю країну: модернізація залізничної мережі та придбання контрольних пакетів акцій у мережі автозаправок «Беопетрол» і найбільшій у Сербії мережі газопроводів. Завдяки аналогічним діям Болгарія, яка вже є членом Євросоюзу, перетворилася на російського сателіта та лобіста російських інтересів. У випадку Софії додатковим чинником є те, що близько 300 тисяч росіян є власниками болгарської нерухомості та інструментом тиску на уряд.

ПРЯМА МОВА

«Балканські країни мали б розуміти, що Росія прагне лише використовувати їх проти ЄС, але не може запропонувати їм жодної довгострокової перспективи на майбутнє — ані політичної, ані тим більше економічної», — вважає заступник голови фракції блоку ХДС/ХСС у німецькому Бундестазі Андреас Шокенгофф, який висловив цю думку в опублікованому вчора інтерв’ю виданню «Райніше пост».

Політик, який до січня 2014 року обіймав посаду уповноваженого з німецько-російської співпраці в уряді ФРН, також доволі різко висловився з приводу розвитку подій в Україні. На думку Шокенгоффа, Європі не загрожує «Холодна війна» — на континенті вже зараз триває справжня «гаряча війна». «А як по-іншому це назвати, коли одна країна вдирається на територію іншої суверенної держави з танками, важкою артилерією, великою кількістю військових колон і при цьому навіть вже особливо й не маскується», — цитує інтерв’ю Шокенгоффа «Німецька хвиля».

Соратник Ангели Меркель також висловив думку, що хоча Росія й шантажуватиме Сербію погрозами припинити постачання енергоносіїв, уряд у Белграді й надалі дотримуватиметься курсу на зближення з Європейським Союзом.

Нагадаємо, наразі Сербія має статус кандидата на членство в ЄС.

 

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>