Ні копійки — агресору

06.11.2014
Ні копійки — агресору

«Російське купив — агресора збагатив» — із такими плакатами в Україні за останні кілька місяців пройшли сотні акцій громадських активістів. (зі сторінки громадської організації «Відсіч» у мережі «Фейсбук».)

Якщо знаєш, що вже тисячі людей покалічено і вбито на сході України, де Росія активно бореться з «бандерівцями», і ще тисячі співвітчизників змушені боронити свою державу в зоні АТО, де стріляють російські «Гради», — усвідомлено у кожному магазині береш товар і відшуковуєш дрібно написаний рядок «Зроблено в…» Завдяки старанням активістів у багатьох областях розпізнати російський товар стало простіше через обов’язкове маркування, яке запровадили органи місцевої влади. Так, Івано-Франківська облрада його затвердила ще у червні; львів’яни це зробили у липні, як і Тернопільська міськрада; на рівні області тернополяни мали таке рішення від депутатів у вересні; Київська міська рада зобов’язала підприємців ставити спеціальне маркування на товари з Російської Федерації у жовтні.

Протестний громадський рух «Не купуй російське!» виник ще до анексії Криму й воєнної агресії Росії на сході України, яку цинічно заперечує офіційний Кремль. Активістів ще влітку минулого року збурила торговельна експортна блокада українських м’яса, «молочки», шоколаду з боку Російської Федерації. У серпні почалися активної дії інтернет-спільноти, а вже у жовтні 2013-го активісти задекларували мету громадянської кампанії — «привернути увагу до відверто недружньої політики Росії щодо України: українські товари забороняють, вбивають українських рибалок, вояки ЧФ РФ з автоматами захоплюють приміщення в Севастополі, а російські можновладці без упину лякають, що зроблять Україні ще гірше, якщо ми не відмовимося від євроінтеграції. Кампанія спонукає українську владу та підприємців шукати надійніших за Росію партнерів та переорієнтовувати український бізнес на країни, де торгують за чесними правилами — а це насамперед Євросоюз».

«Із початком російської агресії бойкот набув надзвичайної актуальності, — каже «УМ» один з активістів руху «Відсіч» Сергій Оснач.— Бойкот російських товарів, окрім того, що завдає економічних збитків країні-агресору, ще й дуже наочно демонструє російським загарбникам згуртованість українців, нашу готовність дати відсіч нападнику. Впродовж другої фази кампанії — після Майдану — ми поширили по всій Україні близько 2 млн. листівок із закликами бойкотувати російську продукцію. Йдеться не тільки про обласні центри та великі міста — Київ, Одесу, Херсон, а й про десятки містечок, таких як Бровари, Пирятин, Семенівка, Цюрупинськ, і навіть сіл. Бойкот охопив фактично всю Україну (окрім окупованих територій та зони АТО). Крім того, ми провели близько сотні флешмобів «Російське вбиває!»: учасники збиралися у певному магазині чи супермаркеті й у домовлений час падали на підлогу, символічно демонструючи, що купівля російських товарів несе в Україну смерть. Адже купуючи російські товари, українські громадяни збагачують бюджет РФ, з якого фінансується російська загарбницька армія та терористи-найманці».

Ще минулого року активісти почали поширювати список із майже 1,5 тисячі найменувань російської продукції і торгових марок, які належать бізнесменам із РФ. Звичайно, відразу зрозуміло, звідки «Тамбовські» цукерки. Але переважна більшість покупців у магазинах Sela, Oodji, O’stin ще донедавна сприймала їх точно як не російські.Так само як і магазини «Спортмайстер». Ще варто пам’ятати про те, що багато європейських торгових марок мають свої виробничі потужності і в Росії. Тому можна купити за ту ж саму ціну зубну пасту «Блен-да-мед», зроблену у Німеччині, чи «Аквафреш» із Словенії — або російську. І засоби догляду за волоссям «Лореаль» в українських магазинах частіше всього — російського виробництва.

«Ми спостерігаємо доволі часті спроби надурити покупців: неодноразово фіксували випадки, коли супермаркети продавали російські товари, буцімто вони українські, зокрема переклеювали етикетки зі штрих-кодами», — констатує Сергій Оснач. Саме російська продукція у багатьох супермаркетах останнім часом — акційний товар. Його намагаються продати, зваблюючи відчутно нижчою ціною, у порівнянні з аналогами інших виробників.

Історія свідчить, що один із перших відомих бойкотів (ще до появи цього слова), був організований аболіціоністським рухом в Англії ще наприкінці XVIII століття. Тоді тогочасні активісти відмовлялися споживати тростинний цукор та інші продукти рабської праці, і врешті-решт змогли переконати значну частину лондонських аристократів, що пити чай із цукром, який виробляють поневолені люди, — аморально. Це стало одним з поштовхів до скасування рабства в Британській імперії в 1833 році. За «братську» агресію Росії Україна у ХХІ столітті за кілька місяців уже заплатила багатьма людськими життями. Тому не варто збагачувати покупками у магазинах тих, завдяки кому укріпився режим Путіна.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>