Головний будинок резиденції «Ак-Сарай».
Не лише колишні українські та чинні російські можновладці «грішать» розкішними резиденціями, які влітають у копієчку державному бюджету. Інша річ, що в інших країнах таке марнотратство є хоч і невиправданим, та принаймні не злочинним, адже палаци залишаються в державній власності (на відміну від нашого «Межигір’я», яке Віктор Янукович будував винятково для себе й «Сім’ї»).
Нині на величезних територіях «Межигір’я» вільно гуляють кияни та гості столиці. А от турки, дивлячись на нову мега-резиденцію свого нещодавно обраного президента Реджепа Тайїпа Ердогана, потрапити в неї й не мріють. У розкішний «Ак-Сарай» («Білий палац») глава держави перебрався позавчора. Як і колишнє обійстя Януковича, хороми в Анкарі вражають надміром розкоші та несмаком. Хоча порівняно з дорогущою, та за розмірами невеликою «Хонкою», турецький палац має значно солідніший вигляд. Опозиційні турецькі ЗМІ кепкують з марнославства та егоїзму президента і напівжартома-напівсерйозно пропонують внести цей палац до Книги рекордів Гіннесса як найрозкішнішу з резиденцій усіх світових лідерів.
Експерти сходяться на думці, що будівництво й обладнання палацу обійшлося приблизно у 450 мільйонів доларів. «Ак-Сарай» опинився під шквалом критики ще й тому, що президент Ердоган проігнорував кілька судових наказів про призупинення будівництва. Це було ще тоді, коли палац мав стати приміщенням канцелярії прем’єр-міністра Туреччини — саме цю посаду до обрання главою держави й обіймав Ердоган. Коли після серпневих виборів він став 12-м президентом Туреччини, то наказав продовжити будівництво палацу, але вже як своєї резиденції.
«Ак-Сарай» — це цілий комплекс. Окрім центрального будинку-резиденції, є ще й другий — для прийомів іноземних глав держав та інших високих достойників, апартаменти для гостей, сади та центр проведення конгресів. Сам офіс президента обладнаний найсучаснішими світовими системами захисту від підслуховування, а інтер’єри виконано в стилі перської культури та палаців турецьких султанів із династії Сельджукідів. Як повідомляє турецька преса, один із салонів палацу стилізований під Овальний кабінет у Білому домі — резиденції президента США.
Комплекс, який займає територію площею 300 тисяч квадратних метрів, збудовано в заповідному Лісовому господарстві Ататюрка — колись приватній власності Мустафи Кемаля, яку він подарував державі 1937 року.
Президент Ердоган переселився до нового «сараю» позавчора не випадково — у середу Туреччина святкувала 91-шу річницю заснування Турецької Республіки. Її проголосив 1923 року Мустафа Кемаль Ататюрк. Рішення про долю палацу «Чанкай», який слугував резиденцією всім турецьким президентам від Ататюрка і до Гюлля, ще не ухвалено. Ймовірно, що він буде перетворений на музей.
РОЗМІРИ
Наразі на першому місці серед найрозкішніших резиденцій правителів стоїть внесений у Книгу рекордів Гіннесса палац султана Брунею — Істана Нурул Імама, хоча він розташований на території «лише» у 200 тисяч квадратних метрів. Його будівництво завершилося 1984 року і на той час обійшлося в 422 мільйони доларів, що за нинішнім курсом відповідає 970 мільйонам.
Палац володарів Австрії «Хофбург» у Відні розташований на території 240 тисяч квадратних метрів, а паризький Лувр — 210 тисяч кв м. Резиденція королеви Великої Британії Єлизавети, — Букінгемський палац займає 78 тисяч кв. м.
Територія Білого дому у Вашингтоні — 55 тисяч «квадратів», московського Кремля — 25 тисяч, а резиденція президента Франції, Єлисейський палац, узагалі «крихітна» — 11 тисяч кв. м.
Палац «Дольмабахче» в європейській частині Стамбула, який у 1853-1922 роках був адміністративним центром Османської імперії, розташований на 64 тисячах кв. м.
Усі ці резиденції, як і турецький «Ак-Сарай», залишаються у власності держави.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
